PROFILBARU.COM

**1-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)**
1. Infanterie-Division
1-ша піхотна дивізія (Третій Рейх); 1. Infanterie-Division
	Емблема 1-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі	1 жовтня 1934 — 9 жовтня 1944; 13 жовтня 1944 — 30 квітня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Роль	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	3-тя армія; 6-та армія; 1-й армійський корпус; 38-й армійський корпус; 41-й моторизований корпус; 18-та армія; 28-й армійський корпус ; 26-й армійський корпус; 54-й армійський корпус; 1-ша танкова армія; 46-й танковий корпус; 59-й армійський корпус; 41-й танковий корпус; Армійська група «Самланд»
Гарнізон/Штаб	Кенігсберг
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Польська кампанія (1939); Західний фронт Французька кампанія; Бельгійська кампанія (1940); Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви; Прибалтійська операція; ; Облога Ленінграда Тихвінська оборонна операція; Тихвінська наступальна операція; Любанська операція; ; Умансько-Ботошанська операція; Проскурівсько-Чернівецька операція; Львівсько-Сандомирська операція; Східно-Прусська операція;
Командування
Визначні; командувачі	генерал-майор Георг фон Кюхлер; генерал-лейтенант Філіпп Клеффель
Знаки розрізнення
Знак; розрізнення	(варіант)
	Медіафайли на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1-ша дивізія.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1-ша піхотна дивізія.

1-ша піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 1. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

Історія

1-ша піхотна дивізія сформована 1 жовтня 1934 року в ході 1-ї хвилі мобілізації в 1-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis I) у Кенігсберзі.

Райони бойових дій

Польща (вересень — грудень 1939);
Німеччина (Нижній Рейн) (грудень 1939 — травень 1940);
Франція (травень 1940 — червень 1941);
СРСР (північний напрямок) (червень 1941 — жовтень 1943);
СРСР (південний напрямок) (жовтень 1943 — квітень 1944);
СРСР (центральний напрямок) (травень 1944 — січень 1945);
Німеччина (Східна Пруссія) (лютий — квітень 1945).

Командування

Командири

генерал-майор Георг фон Кюхлер (нім. Georg von Küchler) (1 жовтня 1934 — 1 квітня 1935);
генерал-лейтенант Вальтер Шрот (нім. Walther Schroth) (1 квітня 1935 — 1 січня 1938);
генерал-лейтенант Йоахім фон Корцфляйш (нім. Joachim von Kortzfleisch) (1 січня 1938 — 14 квітня 1940);
генерал-лейтенант Філіпп Клеффель (нім. Philipp Kleffel) (15 квітня 1940 — 12 липня 1941);
оберст, доктор наук Фрідріх Альтріхтер (нім. Friedrich Altrichter) (12 липня — 4 вересня 1941), ТВО;
генерал-лейтенант Філіпп Клеффель (4 вересня 1941 — 16 січня 1942);
генерал-лейтенант Мартін Гразе (нім. Martin Grase) (16 січня 1942 — 30 червня 1943);
генерал-лейтенант Ернст-Антон фон Крозіг (нім. Ernst-Anton von Krosigk) (1 липня 1943 — 10 травня 1944);
оберст Ганс-Йоахім Баурмайстер (нім. Hans-Joachim Baurmeister) (10 травня — 8 червня 1944), ТВО;
генерал-лейтенант Ернст-Антон фон Крозіг (8 червня — 30 вересня 1944);
генерал-лейтенант Ганс Шіттніг (нім. Hans Schittnig) (1 жовтня 1944 — 28 лютого 1945);
генерал-лейтенант Геннінг фон Тадден (нім. Henning von Thadden) (28 лютого — 26 квітня 1945).

Нагороджені дивізії

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника

16 серпня 1943 — штаб 1-го винищувально-протитанкового дивізіону за дії 14 січня 1943 (341);

Нагороджені дивізії^[1]^[2]

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	9
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	150
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	1
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	5 (№ 43 оберст Франц Шайдіс — 31.12.1941 № 248 генерал-лейтенант Мартін Гразе — 23.05.1943 № 300 оберст Вальтер Ланге — 13.09.1943 № 302 майор Теодор Тольсдорф — 15.09.1943 № 784 оберфельдфебель Альфред Матерн — 16.03.1945)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста^[3]	46
	Кавалери Почесної застібки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ^[4]»	60

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (15)
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (3)

Див. також

Посилання

Artillerieführer I 1. Infanterie-Division (німецькою) . lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
1.Infanterie-Division (англійською) . axishistory.com. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
1.Infanterie-Division (англійською) . feldgrau.com. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
1.Infanterie-Division (німецькою) . balsi.de. Архів оригіналу за 5 липня 2011.
1.Infanterie-Division (німецькою) . diedeutschewehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
1. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 червня 2014. (італ.)
1-я пехотная дивизия (російською) . rkka.ru. Архів оригіналу за 15 липня 2013.
1.Infanterie-Division на сайті ordersofbattle.com^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
1.Infanteriedivision^{[недоступне посилання з грудня 2018]}(нім.)
1. Infanterie-Division
Кавалери Лицарського хреста 1-ї піхотної дивізії (нім.)

Література

Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 285.
Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg, 1939 — 1945. Vol. III: Die Landstreitkräfte 6 −14. Mittler: Frankfurt am Main 1967.
Werner Haupt: Sturmfahrt nach Riga: Juni 1941 Das Infanterieregiment 43 der 1. Infanteriedivision im Kampf um die lettische Hauptstadt, Erich Pabel Verlag, 1992
Werner Richter: Die 1. Ostpreußische Infanterie-Division, Eigenverlag, München 1975