Ряд — в математиці, це операція додавання нескінченної кількості величин, послідовно одна за одною, починаючи із заданої величини.
Для кожного ряду зазвичай розглядають послідовності часткових сум (ряду) та елементів (ряду).
Розглядаються числові ряди двох видів:
Важливіше питання дослідження числових рядів — це збіжність числових рядів. Числові ряди застосовуються як система наближень до чисел. Узагальненням поняття ряду є поняття подвійного ряду[ru].
Тривалий час, думка про те, що така потенційно нескінченна сума може мати скінченний результат, математиками і філософами розглядалася як парадокс. Цей парадокс було вирішено з виникненням поняття границі під час 19-го століття. Парадокс Зенона про Ахілла та черепаху ілюструє цю контрінтуїтивну властивість скінченних рядів: Ахілл біжить услід за черепахою, але коли він наздоганяє черепаху на початку гонки, вона вже досягає другої позиції; коли він досягає другої позиції черепахи, вона буде вже на третій позиції, і так далі. Зенон розрахував, що Ахілл ніколи не зможе досягнути черепаху, і що таким робом такого моменту не існує. Зенон розділив цю гонку на нескінченно велику кількість частин гонки, кожна з яких займає скінченну частину часу, так, що загальний час, за який Ахілл добіжить до черепахи, заданий рядом. Вирішенням цього парадоксу є те, що, хоча ряд має нескінченно велику кількість елементів, він має скінченну суму, яка і є тим часом, за який Ахілл наздожене та впіймає черепаху.
У сучасній термінології, будь-яка (впорядкована) нескінченна послідовність ( a 1 , a 2 , a 3 , … ) {\displaystyle (a_{1},a_{2},a_{3},\ldots )} з термів (що можуть бути числами, функціями, або будь-чого, що може додаватися) визначає ряд, який є операцією додавання a i {\displaystyle a_{i}} між собою. Аби підкреслити те, що існує нескінченна кількість термів, ряд може називатися нескінченним рядом. Такий ряд записується у вигляді такого математичного виразу:
Загалом поняття ряду виникло з поняття кільця, що часто є полем R {\displaystyle \mathbb {R} } дійсних чисел або полем C {\displaystyle \mathbb {C} } комплексних чисел. У такому разі множина всіх рядів сама собою є кільцем (або навіть асоціативною алгеброю), у якій операція додавання визначає додавання рядів поелементно, терм за термом, а множення є операцією добутку Коші.
Нехай { a i } i = 1 ∞ {\displaystyle \{a_{i}\}_{i=1}^{\infty }} — послідовність; розглянемо також послідовність
Рядом називається сукупність цих двох послідовностей. Позначається:
Тоді, за визначенням:
Якщо числовий ряд збігається, то границя S {\displaystyle S} послідовності його часткових сум має назву суми ряду:
Якщо числовий ряд
збігається, то кінцевий член ряду
Доведення. ⊳ {\displaystyle \vartriangleright } Дійсно, оскільки a n = S n − S n − 1 {\displaystyle a_{n}=S_{n}-S_{n-1}} , n ⩾ 2 {\displaystyle n\geqslant 2} та S n → S ∈ R {\displaystyle S_{n}\rightarrow S\in \mathbb {R} } , n → ∞ {\displaystyle n\rightarrow \infty } , то a n → S − S = 0 {\displaystyle a_{n}\rightarrow S-S=0} , n → ∞ {\displaystyle n\rightarrow \infty } . ⊲ {\displaystyle \vartriangleleft }
збігається, то залишок ряду
Доведення. ⊳ {\displaystyle \vartriangleright } Розглянемо a n + 1 + a n + 2 + ⋯ + a 2 n = S 2 n − S n → S − S = 0 {\displaystyle a_{n+1}+a_{n+2}+\cdots +a_{2n}=S_{2n}-S_{n}\rightarrow S-S=0} , n → ∞ {\displaystyle n\rightarrow \infty } . ⊲ {\displaystyle \vartriangleleft }
Теореми 01 та 02 дають необхідні умови збіжності ряду (1).
Для того щоб ряд (1) збігався, необхідно і достатньо, щоб
⊳ {\displaystyle \vartriangleright } Цей критерій являє собою критерій Коші для числовой послідовності { S n : n ⩾ 1 } {\displaystyle \{S_{n}\colon n\geqslant 1\}} . ⊲ {\displaystyle \vartriangleleft }
Ряд з дійсних чисел збігається абсолютно тоді й тільки тоді, коли збігаються обидва ряди: ряд з додатних його членів і ряд з від'ємних членів.
Нехай задано два збіжні ряди a = ∑ n = 0 ∞ a n {\displaystyle a=\sum _{n=0}^{\infty }a_{n}} та b = ∑ n = 0 ∞ b n {\displaystyle b=\sum _{n=0}^{\infty }b_{n}} . Тоді:
Якщо обидва ряди збігаються абсолютно, то добуток рядів збігається.
Приклад 01. Ряди
є розбіжними згідно з теоремою 01. Дійсно, a n = 1 ↛ 0 {\displaystyle a_{n}=1\nrightarrow 0} , n → ∞ {\displaystyle n\rightarrow \infty } у випадку ряду (1) та a n = ( − 1 ) n + 1 ↛ 0 {\displaystyle a_{n}=(-1)^{n+1}\nrightarrow 0} у випадку ряду (2).
Приклад 02. Доведемо, що
1 1 ⋅ 2 + 1 2 ⋅ 3 + 1 3 ⋅ 4 + ⋯ + 1 n ( n + 1 ) + ⋯ = 1 {\displaystyle {\frac {1}{1\cdot 2}}+{\frac {1}{2\cdot 3}}+{\frac {1}{3\cdot 4}}+\cdots +{\frac {1}{n(n+1)}}+\cdots =1}
⊳ {\displaystyle \vartriangleright } Дійсно, для n ⩾ 1 {\displaystyle n\geqslant 1}
S n = 1 1 ⋅ 2 + 1 2 ⋅ 3 + 1 3 ⋅ 4 + ⋯ + 1 n ( n + 1 ) = ( 1 − 1 2 ) + ( 1 2 − 1 3 ) + ( 1 3 − 1 4 ) + ⋯ + ( 1 n − 1 n + 1 ) = 1 − 1 n + 1 {\displaystyle S_{n}={\frac {1}{1\cdot 2}}+{\frac {1}{2\cdot 3}}+{\frac {1}{3\cdot 4}}+\cdots +{\frac {1}{n(n+1)}}=(1-{\frac {1}{2}})+({\frac {1}{2}}-{\frac {1}{3}})+({\frac {1}{3}}-{\frac {1}{4}})+\cdots +({\frac {1}{n}}-{\frac {1}{n+1}})=1-{\frac {1}{n+1}}} .
Отже, S n → 1 {\displaystyle S_{n}\rightarrow 1} , n → ∞ {\displaystyle n\rightarrow \infty } . ⊲ {\displaystyle \vartriangleleft }
і
Апроксимація числа π за допомогою ряду