Підзамочок

село Підзамочок
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060070270023851
Облікова картка Підзамочок 
Основні дані
Населення 1541
Територія 1,050 км²
Густота населення 1467,62 осіб/км²
Поштовий індекс 48423
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 49°4′38″ пн. ш. 25°23′53″ сх. д. / 49.07722° пн. ш. 25.39806° сх. д. / 49.07722; 25.39806
Водойми Стрипа
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста Дячек Орест Едуардович
Карта
Підзамочок. Карта розташування: Україна
Підзамочок
Підзамочок
Підзамочок. Карта розташування: Тернопільська область
Підзамочок
Підзамочок
Мапа
Мапа

CMNS: Підзамочок у Вікісховищі

Підза́мочок — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване в центрі району, на річці Стрипа. Фактично частина міста Бучач.

У селі є геологічна пам'ятка природи — відслонення міоценових відкладів.

Підзамочківський замок

Назва

Польське видання «Encyklopedja powszechna» (Том 4) стверджувало, що назва села також була Підзамче.[1]

Історія

8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним:

  • місто Бучач з палацом, передмістями, селом Підзамочок та 14 сіл, належних до цього Бучацького ключа, отримували Антоній Міхал Потоцький (†1766) і його брат — львівський каштелян Юзеф.[2]
Підзамочок на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Ігор Дуда, Ореста Синенька, Микола Козак (читає) у читальній залі Бучацької РБ

Наступна писемна згадка — 1785.

Працювали папірня, філія Варшавської ткацької фабрики, млин.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інших.

У 1830-х роках перебував художник, етнограф Єжи Глоговський, який намалював зображення селян Підзамочка.[3]

Римо-католицька громада села належала до парафії в м. Бучач наприкінці ХІХ ст.[4] Кількість римо-католиків (поляків): 1880 р. — 1344 особи, 1900 р. — 1731 ос.[5]

За часів ЗУНР у місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і в Дулібах).[6]

За даними на 1932 р., всіх мешканців 2320 осіб; з них: українців 40, поляків 2190 (94,4 %[5]), жидів 90.[7]

В селі проживають багато родин, виселених у результаті депортації лемків у 1944—1947 роках.

4 жовтня 2015 року відбувся перший фестиваль «Свято в старому замку», який, за словами сільського голови Івана Лепака, має стати традиційним.[8][9] Під час фестивалю відбулась реконструкція бою захисників замку з турецько-татарським військом 1676 року.[10]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[11].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[12].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1533 99.48%
російська 8 0.52%
Усього 1541 100%

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610181, розташована у приміщенні клубу.

Результати

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, народний аматорський обрядово-фольклорний лемківський хор, торгові заклади, автомийки, ресторани та готелі, Станція технічного обслуговування "СТО Експерт", від 2007 — насіннєвий завод «Бучачагрохлібпрому».

Пам'ятки

Пам'ятник св. Антонію[d] на західній околиці села

Відомі люди

Народилися

Проживання, праця

Власники села

Примітки

  1. Encyklopedja powszechna. — T. 4. — S. 540. (пол.)
  2. T. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 78.
  3. І. Дуда. Глоговський Юрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 364-365. — ISBN 966-528-197-6.
  4. С. Шипилявий. Римо-католицька церква в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 418.
  5. а б С. Шипилявий. Римо-католики (поляки) в Бучаччині (на основі статистики В. Кубійовича) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 428.
  6. М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9
  7. Проф. д-р В. Кубійович. Статистика Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 424.
  8. Фестиваль «Свято в старому замку» — у с. Підзамочок
  9. Лицарські бої, ярмарок та концерт — у замку на Тернопільщині. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015.
  10. В замку на Тернопільщині реконструюють битву з турками 1676 року
  11. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  12. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  13. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  14. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  15. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  16. Реставратори врятували скульптуру св. Антонія з Бучача: розгадані секрети / Б. а. // galinfo. — 2017. — 28 червня.
  17. - Енциклопедія Сучасної України. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11412 (ua) . Процитовано 7 серпня 2018.
  18. T. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 77.
  19. П. Слюсарчук, В. Уніят. Підзамочок… — С. 82.
  20. М. Василечко. Козак Микола Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 291. — ISBN 978-966-528-318-8.
  21. Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  22. Л. Легкий, Г. Яворський. Колос (Колгоспник) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 145-146. — ISBN 966-528-199-2.

Література

Посилання

Зовнішні відеофайли
 Подорожні Замальовки — Підзамочок на YouTube // ТТБ. — 2015. — 12 жовтня.