Підза́мочок — село в Україні , Тернопільська область , Чортківський район , Бучацька міська громада . Розташоване в центрі району, на річці Стрипа . Фактично частина міста Бучач .
У селі є геологічна пам'ятка природи — відслонення міоценових відкладів.
Підзамочківський замок
Польське видання «Encyklopedja powszechna» (Том 4) стверджувало, що назва села також була Підзамче .[ 1]
8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним:
місто Бучач з палацом, передмістями, селом Підзамочок та 14 сіл, належних до цього Бучацького ключа, отримували Антоній Міхал Потоцький (†1766) і його брат — львівський каштелян Юзеф .[ 2] Підзамочок на мапі фон Міґа, XVIII ст. Ігор Дуда, Ореста Синенька, Микола Козак (читає) у читальній залі Бучацької РБ Наступна писемна згадка — 1785 .
Працювали папірня, філія Варшавської ткацької фабрики, млин.
Діяли філії українських товариств «Просвіта» , «Рідна школа» , «Сільський господар» та інших.
У 1830 -х роках перебував художник , етнограф Єжи Глоговський , який намалював зображення селян Підзамочка.[ 3]
Римо-католицька громада села належала до парафії в м. Бучач наприкінці ХІХ ст.[ 4] [ 5]
За часів ЗУНР у місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і в Дулібах ).[ 6]
За даними на 1932 р., всіх мешканців 2320 осіб; з них: українців 40, поляків 2190 (94,4 %[ 5] [ 7]
В селі проживають багато родин, виселених у результаті депортації лемків у 1944—1947 роках.
4 жовтня 2015 року відбувся перший фестиваль «Свято в старому замку», який, за словами сільського голови Івана Лепака, має стати традиційним.[ 8] [ 9] [ 10]
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району [ 11]
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[ 12]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року [ 13]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610181, розташована у приміщенні клубу.
Результати
зареєстровано 1185 виборців, явка 54,51%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,37%, за «Голос» — 15,53%, за «Європейську Солідарність» — 11,02%.[ 14] одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування ) — 30,91%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів [ 15]
Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, народний аматорський обрядово-фольклорний лемківський хор , торгові заклади, автомийки, ресторани та готелі, Станція технічного обслуговування "СТО Експерт ", від 2007 — насіннєвий завод «Бучачагрохлібпрому» .
↑ Encyklopedja powszechna. — T. 4. — S. 540 . (пол.) ↑ T. H. Skrzypecki . Potok Złoty… — S. 78.↑ І. Дуда. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 364-365. — ISBN 966-528-197-6 .↑ С. Шипилявий. Римо-католицька церква в Бучаччині // Бучач і Бучаччина . Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ , Український архів, 1972 . — Т. XXVII. — С. 418.↑ а б С. Шипилявий. Римо-католики (поляки) в Бучаччині (на основі статистики В. Кубійовича) // Бучач і Бучаччина . Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ , Український архів, 1972 . — Т. XXVII. — С. 428.↑ М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9 ↑ Проф. д-р В. Кубійович. Статистика Бучаччини // Бучач і Бучаччина . Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ , Український архів, 1972 . — Т. XXVII. — С. 424.
↑ Фестиваль «Свято в старому замку» — у с. Підзамочок ↑ Лицарські бої, ярмарок та концерт — у замку на Тернопільщині . Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015 .↑ В замку на Тернопільщині реконструюють битву з турками 1676 року ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання »
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.↑ Реставратори врятували скульптуру св. Антонія з Бучача: розгадані секрети / Б. а. // galinfo. — 2017. — 28 червня.↑ - Енциклопедія Сучасної України . http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11412 . Процитовано 7 серпня 2018 .↑ T. H. Skrzypecki . Potok Złoty… — S. 77.↑ П. Слюсарчук, В. Уніят. Підзамочок… — С. 82.↑ М. Василечко. Козак Микола Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 291. — ISBN 978-966-528-318-8 .↑ Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
↑ Л. Легкий, Г. Яворський. Колос (Колгоспник) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 145-146. — ISBN 966-528-199-2 .
Населені пункти над
Стрипою : від витоків до гирла
Витоки
Головна Стрипа
Вовчковецька Стрипа
Східна Стрипа
Основне русло
