Переволока (Україна)
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою
Переволока .
Дорожній знак при в'їзді в село
Церква святого великомученика Юрія Переможця (1895, ПЦУ)
Церква Святого Йосафата (2007 УГКЦ)
Переволо́ка — село в Україні , Тернопільська область , Чортківський район , Бучацька міська громада . Розташоване на річці Стрипа , на півночі району.
Населення 2404 осіб (2007).
На південно-східній околиці села є пам'ятки природи — Переволоцькі травертинові скелі , на пд. околиці — Переволоцьке родовище вапняків , у селі в долині р. Стрипа є гідрологічна пам'ятка природи — Переволоцькі джерела з водоспадами .
Археологічні знахідки
У селі виявлено велике селище трипільців (більше тільки у Бучачі).[ 1]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, комарівсько-тшинецької, переворської , черняхівської і давньоруської культур.
Історія
Переволока на фрагменті спеціальної мапи України
Боплана , 1650
Переволока на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Село згадується:
Наступні писемні згадки, зокрема, 1467 року, 13 липня 1472[ 5] .
У 1469 році досі «неподільні брати» Міхал і Ян Язловецькі провели поділ спадку батька, за яким Переволоку отримав Ян (Язловецький-Монастирський).[ 6]
Наприкінці ХІХ ст. однією з частин села було Залісся[ 7] . Населений пункт умовно поділяють на Горішню, Долішню Переволоки і Забріддя.
Діяли 2 осередки товариства «Просвіта» , а також «Сокіл» , «Сільський господар» та інші товариства; по 2 кооперативи й молочарні.
У вересні 2016 року в м. Скалат відбулась обласна спартакіада «Краще спортивне село Тернопільщини». Переволоцька команда посіла 5-е загальне місце, призерами стали чоловіки (сітківка, 3-є місце), Василь Радзібаба (гирі, 3), Ольга Боднар (шахи, 3).[ 8]
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району [ 9] .
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[ 10] .
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували 2 окремі виборчі дільниці № 610173 і 610174, розташовані у приміщенні клубу і будинку культури, відповідно.
Результати
зареєстровано 1696 виборців, явка 57,31%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 33,23%, за «Голос» — 13,96%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 12,40%.[ 11] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування ) — 48,03%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу ) — 13,50%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів ) — 9,35%[ 12] .
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року [ 13] :
Релігія
Церква Святої Трійці (1934 ПЦУ)
церква святого великомученика Юрія Переможця (1895 , ПЦУ),
церква Святої Тройці (1934, ПЦУ),
церква святого священномученика Йосафата (2007, переобладнана з приміщення, УГКЦ),
каплиці Святої Покрови (1989), Святого Йосафата (1990), Різдва Пресвятої Богородиці (1999),
«фігура» Пресвятої Богородиці (2002).
Пам'ятки
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Борцям за волю України (1993), відреставрована могила на місці захоронення 6-и вояків УПА, які загинули восени 1944 р. (2000), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1999).
Пам'ятки природи
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, 2 бібліотеки, відділення зв'язку, торгові заклади, ресторан, аптека.
У Переволоці народились
священник, перекладач біблійних книг на українську Володимир Дзьоба (1913-1979),
інженер-механік, громадський діяч у США Вільям Голод (1926 р. н.),
журналіст, редактор Богдан Дзьоба (1947—2000),
районний провідник СБ ОУН Семен Задорожний (1920—1947),[ 15]
релігійний діяч, священик-василіянин Юліян Яків Катрій (1912—2000),
Іван (Кулик) , єпископ Української греко-католицької церкви
релігійний діяч, священик-василіянин Мелетій Михайло Соловій (1918—1984)
старши́на УГА, згодом танково-технічного училища в м. Ленінград Василь Коваль (1892—1937, репресований),
польський правник, педагог Збіґнев Валенти Паздро (1873—1939).
Паньків Іван (1972-2022) - український військовик, учасник російсько-української війни [ 16]
Лучка Іван Богданович (1975—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни [ 17] .
Онуфреїв Іван Петрович - український художник. Народився 03.01.1946 р., с. Переволока, Бучацький район, Тернопільська область. У 1966-1971 рр. навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. Член НСХУ з 1993 р. Працював у Чернівцях. Учасник всеукраїнських виставок з 1972 р. Автор портретів, натюрмортів, композицій: портрет художника М. Катеренюка,, картини – «Месія», «Монах», «Вій», «Плач», «Роксолана», «Скеля Довбуша»…У 2009 -2010 рр. працював над створенням ікон для нового іконостасу домової церкви Івана Сучавського в Резиденції митрополитів – нині храму теологічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Помер 05.09.2012 р., м. Чернівці.
Шевченко Г. У зблисках дивосвіту і реальності [про творчість І. Онуфреїва] / Георгій Шевченко. – Час. – 1996. – 12 січня (ч.3). – С. 6.
Душпастирювали
релігійні діячі о. Антін Ляхович (від 1841 р.), о. Іван Олесницький (від 1912 р. — +3.06.1926 р. в Переволоці), о. Іван Жаркий (сотник УГА), о. Микола Семанюк (від 1938 р., репресований).
Учителював (викладав німецьку мову) поет Володимир Затуливітер (1944—2003).
Примітки
↑ Проф. д-р Ярослав Пастернак . Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // Бучач і Бучаччина . Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ , Український архів, 1972 . — Т. XXVII. — С. 13.
↑ Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина . Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ , Український архів, 1972 . — Т. XXVII. — С. 27.
↑ Barącz S. . Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 87. (пол.)
↑ Akta grodzkie i ziemskie … — T. XII. — S. 74. — № 722.
↑ Akta grodzkie i ziemskie … № 3586]
↑ Boniecki A . Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich . — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 218. (пол.)
↑ Zalesie 3.) Z., część Przewłoki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego . — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 340. (пол.) — S. 340.
↑ Іванків — краще спортивне село // Свобода. — 2016. — № 72 (3110) (16 вер.). — С. 4.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання »
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Переволока . Терен|Тернопільські експрес новини . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015 .
↑ Мизак Н., Олещук І. Задорожний Семен // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 235. — ISBN 978-966-528-318-8 .
↑ Ось-ось був у відпустці, а невдовзі загинув на фронті! У Бучацькій громаді попрощались з бійцем Іваном Паньківим - 20 хвилин . te.20minut.ua (укр.) . Процитовано 18 жовтня 2022 .
↑ Лучка Іван Богданович
Література
Посилання
Населені пункти над
Стрипою : від витоків до гирла
Витоки
Головна Стрипа (довжина — 16 кілометрів)
Вовчковецька Стрипа (довжина — 11 кілометрів)
Східна Стрипа
Основне русло