Сапова

село Сапова
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Золотниківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040190170081084
Основні дані
Засноване	1439
Населення	168
Площа	1,680 км²
Густота населення	100 осіб/км²
Поштовий індекс	48142
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°12′16″ пн. ш. 25°22′24″ сх. д.
Водойми	Стрипа
Відстань до районного центру	41 км
Місцева влада
Адреса ради	48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
Сапова
Сапова
Мапа
Сапова у Вікісховищі

Сапова́ — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 року адміністративно відносиласяся до Зарваницької сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. До Сапової приєднано хутір Полісюки. В деяких джерелах, зокрема, в польських, зустрічається стара назва — Сопова. Розташоване на заході району, на річці Стрипа.

Населення — 152 особи (2007).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	168	100%

Історія

Перша писемна згадка — 1439 року. Грицько Кердейович, перебуваючи у таборі поблизу села, видав грамоту, якою заставив Микулинці.^[2]

Назва Сапова походить віл слова “сапун” – мулистий пісок із застояною водою. Можливо, від татарського слова “сабун” – глина, яку використовували замість мила. Народне трактування – від дієслова “сапіти”: задихатися, добираючись до села.

З історичних книг відомо, що присілок Полісюки існував у 16–19 ст. Коли у Зарваниці в 1754 р. будували церкву, то каміння брали із замку, що зруйнували татари, його руїни збереглися донині. А згодом люди почали поселятися в долині на березі Стрипи; це поселення назвали Сапова. Одна частина села розташована на березі Стрипи, інша – присілок Полісюки на горі біля зруйнованого замку.

Діяли «Просвіта» та інші товариства, кооператива.

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1992).

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610836, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 83 виборці, явка 86,75%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,83%, за «Слугу народу» — 18,06%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 15,28%.^[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 44,44%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 22,22%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 11,11%^[4].

Релігія

• церква Покрови Пресвятої Богородиці (2002).

Соціальна сфера

Працює бібліотека.

Відомі люди

Народилися

• громадсько-політичний діяч Я. Говда.

Галерея

• 
  Церква Покрови Пресвятої Богородиці
• 
  Капличка
• 
  "Фігура" край дороги

Примітки

1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
2. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 10, 1907. — S. 43. (пол.)
3. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
4. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

Література

• Хаварівський Б. Сапова // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 228. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Івахів Г., Мельничук Б., Ціхольська Н. Сапова // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 320. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Sapowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 306. (пол.)