PROFILBARU.COM

село Золотники
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Золотниківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040190010023959
Основні дані
Засноване	1485
Населення	1 789
Площа	5,743 км²
Густота населення	311.51 осіб/км²
Поштовий індекс	48115
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°17′18″ пн. ш. 25°23′1″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.38361° сх. д.
Водойми	Стрипа
Відстань до; районного центру	43 км
Місцева влада
Адреса ради	48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
	Золотники
	Золотники
Мапа
	Золотники у Вікісховищі

Золотниківський замок на мапа Фрідріха фон Міґа

Золотники́ — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа.

Поштове відділення — Золотниківське. До 2015 центр сільської ради. Від вересня 2015 року — центр Золотниківської сільської громади.

До Золотників приєднані хутори Дубники, Млаки, Янова Долина. Відстань до Тернополя - 43 км.

Історія

Поблизу Золотників виявлені римські монети та археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 28 листопада 1435 р.^[1] 1485 р. населеному пункту з ініціативи П. Золотницького надано права міста.

Наприкінці 15 — на початку 16 століть родина Вільчеків збудувала замок. Через Золотники пролягав торговий шлях, який вів із Прикарпаття і Західного Поділля на схід.

1581 р. Золотники — власність Я. і П. Вільчеків. 1624 р. кримські татари зруйнували фортецю і спалили місто. У 1648 році Золотниківський замок здобули козацько-селянські загони Б. Хмельницького.

1785–1786 р. у Золотниках був маєток галицького каштеляна Ворцеля. У II половині 19 століття маєток у Золотниках — власність Серватовських.

Перша письмова згадка про школу в Золотниках належить до 1864 року. Автором цього документа був вчитель-керівник школи в Золотниках, дідусь Богдана і Левка Лепких – Теодор Лепкий (1805-1876).^[2]

Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства.

Після 1935 р. містечко було центром гміни Золотники. ^{[джерело?]}^[3]

Від січня 1940 до 30 грудня 1962 — відповідно до «Указу Президії ВР УРСР» — райцентр.^[4]

Від 5 липня 1941 до 21 липня 1944 Золотники — під німецько-нацистською окупацією.

У 1961—1962 роках тут діяла Українська національна партія

До 1984 року Золотники зберігали статус міста, у 1984-1991 рр. мали статус селища міського типу, очевидно через повільне зменшення чисельності населення. З 1991 року Золотники є селом.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610837, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

зареєстрований 1201 виборець, явка 55,62%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 29,74%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,21%, за «Голос» — 10,93%.^[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 44,14%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 19,44%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,74%^[6].

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі проживають 1789 осіб. Мовний склад населення був таким:

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1783	99.66%
російська	5	0.28%
вірменська	1	0.06%
Усього	1789	100%

Пам'ятки

костел святого Станіслава (1872; мурований, у стані руїни^[8])
церква Святого Апостола Луки (1891; мурована).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятники:

Невідомому солдатові (1961)
Героєві Радянського Союзу М. Мокрому (1967)
насипана символічна могила воїнам УПА (1993).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, МП «Фортуна» та ТзОВ «Золотники-Агро».

Відомі люди

Народилися

Осип Боднарович — український журналіст і громадський діяч^[9]
Гнат Галька — священик ГКЦ, громадсько-політичний діяч
С. П'ятничка — співак.
Рудик Володимир Володимирович — український військовик.^[10]

У місцевій школі навчалися нині доктори економічних наук:

Степан Дусановський
Микола Сивульський
Іван Фаріон;
О. Я. Пекельний.

Працювали, проживали

Сильвестр Лепкий — український письменник, священик УГКЦ, громадсько-політичний, культурний діяч. Батько Богдана, Миколи та Левка Лепких.^[11]
Марія Орлик —українська громадська діячка, заступник голови РМ УРСР
Петро Орлик — український літературознавець, педагог, письменник.
Перебував Р. Смик.
Щесюк Тамара Михайлівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Парламентські посли від Золотників

Послами до Галицького сейму від Золотників були:

1-го скликання (входили до округу Теребовля — Золотники^[12]) — греко-католицький парох у Бучачі, москвофіл о. Михаїл Курилович^[13]
4-го скликання — о. Порфирій Мандичевський.^[14]