Місяць у культурі — використання образу природного супутникапланетиЗемля в культурі. Люди з самого початку своєї появи спостерігають за Місяцем — єдиним природним супутником Землі, який завдяки своєму розміру так само добре видно на небі, як і Сонце. Втім, на відміну від Сонця, Місяць іноді можна спостерігати і вдень. Значення Місяця для людства і Землі вкрай важливе. Учені довели, що Місяць впливає на психіку людини (лунатизм) і тварин, рослинність, врожайність, припливи і відпливи, погоду. Однак про вплив Місяця люди здогадувалися ще з давніх-давен, зокрема, вони спочатку пов'язували з ним місяці як відтинки часу, на які поділяється рік. Недарма в українській мові назви Місяць як природного супутника Землі і місяць як відтинок часу ті самі, тобто однокореневі (скажімо, у російській мові Місяць має іншу назву — Луна). Зважаючи на всі ці факти, образ Місяця не міг не залишити свій вагомий відбиток у культурі. Слід сказати, що значення Місяця для культури, а разом з нею і мистецтва надзвичайно велике. Про це свідчать численні випадки використання образу цього небесного тіла в міфології усіх народів світу, фольклорі, художній літературі, музичному й образотворчому мистецтві, кіно, комп'ютерних іграх тощо. Місяць є символом кохання, романтичності, таємничості.
Місяць у міфології й фольклорі
Та обставина, що Місяць добре видимий саме вночі, себто доби, коли, за повір'ям стародавніх людей, активізується нечиста сила, і те, що для первісної й стародавньої людини вигляд Місяця був дещо таємничим, породжувало чимало ілюзій, міфів і легенд. Так, у Давній Індії Місяць називали володарем планет. У грецькій міфології була богиня Місяця — Селена (дав.-гр.Selene, selas — сяйво, блиск), дочка Гіперіона й Тейї, сестра Геліоса та Еос[1]. У Біблії в Книзі Буття описується як Бог створив небо і землю, а згодом все інше, зокрема Сонце і Місяць, які в Біблії постають великими світилами: «І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі» (Буття 1:16)[2].
Місяць у художній літературі
Образ Місяця неодноразово надихав до написання творів багатьох відомих поетів і письменників. Наприклад:
Образ Місяця надихав і надихає музикантів, композиторів. Скажімо, всесвітньовідомою є «Місячна соната» (нім.Mondscheinsonate) Бетховена. Образ Місяця часто постає в народних піснях, зокрема в українських. Наприклад, в українській народній пісні «Чом ти не прийшов?» є такі рядки:
Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
Місяць в образотворчому мистецтві
Місяць як один з найбільших небесних об'єктів на небі, а також його таємничість і романтичність не могли не надихати до творчості художників. Саме тому Місяць фігурує на багатьох картинах, створених видатними митцями. Існує, зокрема, безліч ілюстрацій до художніх творів, у яких події пов'язані з природним супутником Землі.
Місяць багато разів ставав предметом екранізації в документальних, художніх і мультиплікаційних фільмам. Наприклад, найбільш відомі з них:
1902 — «Подорож на Місяць» (фр.«Le Voyage Dans La Lune», Франція) — вважають першим науково-фантастичним фільмом в історії кінематографії. Фільм німий.
1958 — «З Землі на Місяць» (англ.«From the Earth to the Moon», США).
1964 — «Перші люди на місяці» (англ.«The First Men in the Moon», США).
1968 — «2001: Космічна одіссея» (англ.«2001: A Space Odyssey», США).
2011 — «Аполлон 18» (англ.«Apollo 18») — псевдодокументальній фільм жахів, США.
Місяць у загальній культурі
Місяць як символ зображено на багатьох прапорах і гербах. Особливо це стосується прапорів мусульманських країн. На їхніх прапорах зображено півмісяць. Наприклад:АлжирЛівіяТуреччинаТунісПакистан та ін.
У хімії й алхімії Місяць — символ срібла. Це зумовлено тим, що Місяць має сріблястий колір.
Для позначення Місяця як в астрономічній, так і астрологічній літературі використовують два символи: 1) перша чверть ; 2) остання чверть
Місяць зображено на багатьох поштових марках різних країн світу. Причому, як правило, разом з тими чи іншими космічними апаратами чи станціями, що брали чи беруть участь у дослідженні природного супутника Землі.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 7 лютого 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2013. Процитовано 6 лютого 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Український переклад цієї новели є в збірці Дамоклів меч: Антична новела. — К.: Дніпро, 1984. — с. 285 (Вершини світового письменства, т. 49)
↑Український переклад: Коллінз, Уїлкі Твори в двох томах. Т. 2. — К.: Дніпро, 1989. — с. 461.