Цирк (селенографія)

Кратер Платон із затопленим лавою дном — найхарактерніший приклад цирку^[1]

Цирк Архімед

Цирк (від лат. circus — «коло», «арена») — стара^[2] назва місячних кратерів, що мають плоске дно без центральної гірки. Власне кратерами тоді зазвичай називали лише ті круглі западини, що мають гірку^[1][3]. Деякі автори називали цирками всі великі кратери незалежно від її наявності^[2][4].

Центральної гірки нема у багатьох місячних кратерів розміром до 60 км^[5], а також у більших кратерів, дно яких разом із цією гіркою затоплене лавою.

Як і майже всі інші місячні кратери, цирки мають імпактне походження.

Див. також

• Цирк (форма рельєфу)

Примітки

1. Цесевич В. П. § 40. Что наблюдать на Луне? // Что и как наблюдать на небе. — М. : Наука, 1973. Архівовано з джерела 22 лютого 2015
2. Зигель Ф. Формы лунного рельефа // Лунные горизонты. — М. : Просвещение, 1976. — С. 59–60. Архівовано з джерела 23 лютого 2015
3. Зигель Ф. Прогулка по лунному глобусу // На суше и на море. — М. : Государственное издательство географической литературы, 1961. — С. 507–516. Архівовано з джерела 22 лютого 2015
4. Карта Луны / И. И. Катяев, В. А. Шишаков, В. А. Бронштэн (Всесоюзное астрономо-геодезическое общество). — М. : Наука, 1967. — С. 12.
5. Wood C. A., Anderson L. (1978). New morphometric data for fresh lunar craters (PDF). Proceedings of the 9th Lunar and Planetary Science Conference, Houston, Texas, March 13-17, 1978: 3669—3689. Bibcode:1978LPSC....9.3669W.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Баев К. Л., Шишаков В. А. Лунные цирки и кратеры // Луна / под ред. проф. П. П. Паренаго; под общ. ред. президента АН СССР акад. В. Л. Комарова. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — С. 48–55. Архів оригіналу.