Фермі (місячний кратер)

Характеристики кратера

Фермі
Світлина зонда Lunar Orbiter-3 (в правій частині зображення видно кратер Ціолковський^[en]).
Координати	19°37′ пд. ш. 123°14′ сх. д.
Діаметр	241,4 км
Глибина	3,000 км
Довгота ранкового термінатора	237°
Епонім	Енріко Фермі
Фермі

Кра́тер Фермі́ (лат. Fermi) — великий стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь італійського фізика Енріко Фермі (1901—1954) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Кратер утворився у донектарському періоді^[1].

Опис кратера

Околиці кратера Фермі. Фрагмент мапи зворотного боку Місяця^[2].

Східна частина чаші кратера Фермі перекрита кратером Ціолковський^[en]. Іншими найближчими сусідами кратера є кратер Кондратюк на заході північному заході; кратер Данжон^[en] на півночі; кратери Неуймін^[en] і Вотермен^[en] на півдні південному сході; кратер Жирицький^[en] на півдні південному заході і кратер Іжак^[en] на південному заході. Північно-західна частина валу кратера Фермі перекрита великим кратером Дельпорт^[en]; у північній частині чаші розташований кратер Літке^[en]. У південній частині чаші розташовані кратери Дідро^[en] і Бабакін^[en], а в південній частині внутрішнього схилу валу лежить кратер Ксенопонт^[en][3]. Селенографічні координати центру кратера 19.61° пд. ш. 123.24° сх. д. / -19.61; 123.24, діаметр 241,4 км^[4], глибина 3 км^[1].

Кратер Фермі має полігональну форму і зазнав значних руйнувань за тривалий час свого існування. Вал згладжений й перекривається безліччю кратерів різного розміру, найкраще зберігся у північній частині, південна частина валу практично зрівнялась з навколишньою місцевістю. Утворення кратера Ціолковський^[en] значно змінило топографію чаші кратера Фермі, спричинивши утворення численних паралельних борозен у північно-східній частині чаші і системи хребтів паралельних до західної ділянки валу кратера Ціолковський, більша частина чаші покрита породами викинутими при утворенні останнього. Порівняно збережена північно-західна частина чаші поцяткована безліччю маленьких кратерів.

На заході від кратера Фермі, у точці з селенографічними координатами 18.7° пд. ш. 117.68° сх. д. / -18.7; 117.68, лежить зорієнтований з півдня на північ уступ чи подовжене підвищення, в якому деякі спостерігачі схильні бачити інопланетний космічний корабель, що є не більше ніж прикладом парейдолічної ілюзії.

Сателітні кратери відсутні.

Галерея

• 
  Світлина кратера з борту Аполлона-15.
• 
  Світлина кратера з борту Аполлона-17.
• 
  Світлина кратера з борту Аполлона-17.

Див. також

• Список кратерів на Місяці
• Місячний кратер
• Морфологічний каталог кратерів Місяця
• Планетна номенклатура
• Селенографія
• Селенологія
• Пізнє важке бомбардування

Примітки

1. Lunar Impact Crater Database // Lunar and Planetary Institute (англ.)
2. Мапа зворотного боку Місяця (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
3. Кратер Фермі на мапі LAC-101 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
4. Довідник Міжнародного астрономічного союзу. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 6 липня 2020.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фермі (місячний кратер)
• Цифровий фотографічний атлас Місяця.
• Світлини кратера з борту Аполлона-14, Аполлона-15, Аполлона-16, Аполлона-17.
• Топографічна мапа околиць кратера.
• Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.).
• Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.