Народився Войцех 1548 року у Барануві, в сім'ї дрібних шляхтичів Миколая Барановського та Зофії Ґняздовської. Мав 3 братів і 2 сестер: Мацея[pl] (пом. 1607) — каштелянабеховського, Анджея[pl] — каштеляна цеханувського, Яна, Дороту — дружину Анджея Рогалінського, Малґожату — дружину Матеуша Венгерського.
1587 року Барановський підписав pacta conventaСигізмунда III Вази[4], підписав рецес, який санкціонував вибір цього короля[5]. Цього ж року від імені Сенату привітав Сигізмунда III на кораблі у Ґданську, наполягаючи на тому, щоб він підписав pacta conventa, що містили обіцянку приєднання Естонії до Речі Посполитої. 1589 року був підписантом ратифікації Трактату битомсько-бендзінського про визнання Максиміліаном III обрання Сигізмунда III польським королем і зречення першим трону на пацифікаційному сеймі[6]. 1591 року склав обов'язки підканцлера через обрання на посаду плоцького єпископа.
Помер Войцех Барановський 23 вересня1615 у Ловичу, похований у Ґнєзненській катедрі у каплиці Барановського, який має найвищий вівтар і найвищий надгробок, що належить Войцеху Барановському[2].
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 146.
↑Leszek Andrzej Wierzbicki, Senatorowie koronni na sejmach Rzeczypospolitej, Warszawa 2017, s. 36.
Література
Adam Strzelecki, Wojciech Baranowski h. Jastrzębiec [w:] Polski Słownik Biograficzny. T. 1. Kraków: Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935, s. 286—289. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 83-04-03484-0.