По поверненню до частини став командиром 3-ї роти, в якій почав військову службу 12 років раніше. Згодом отримав звання гауптмана та став командиром 1-ї роти полку. На чолі цієї роти брав участь у Судетській операції та окупації Чехословаччини.
З перших днів Другої світової війни на фронті. Узяв активну участь у Польській та Французькій кампаніях. За сміливість та бойові заслуги удостоєний обох Залізних хрестів.
З 22 червня1941 року командир піхотної роти гауптман А. Юттер на Східному фронті. У боях у Білорусі за Гродно командир ІІІ. батальйону оберстлейтенант Лінднер був поранений та А. Юттнеру доручили керувати цим батальйоном. Під його проводом піхотний батальйон відзначився у боях за Рудно та Вітебськ. Надалі бився на Смоленському напрямку, в битві за Москву.
З 1942 до зими 1943 року продовжував керувати батальйоном у боях на північному фасі німецько-радянського фронту, брав активну участь у боях за визволення «Дем'янського котла». З квітня до червня 1943 року на курсах підготовки командирів полків на полігоні в Деберіці, по завершенні яких призначений командиром 532-го гренадерського полку 383-ї піхотної дивізії, що тримав оборону на лівому фланзі Курської дуги під Орлом.
23 червня 1944 радянські війська розпочали операцію «Багратіон» і полк оберста А.Юттнера виявився в повному оточенні під Бобруйськом. Протягом 44 діб частина офіцера пробивалась на захід, пройшла із запеклими боями 700 км і, втративши левову частку своїх сил, вийшла до військ Вермахту в району Августова. Вночі в останньому бою з прориву позицій противника, оберст зміг штурмом пробитися лише з трьома офіцерами та вісьмома солдатами, решта або загинула або потрапила у полон.
18 жовтня1944 року командир полку оберст Юттнер отримав дубове листя до Лицарського хреста.
Восени 1944 року його призначили командиром 164-го гренадерського полку 62-ї фольксгренадерської дивізії. У грудні 1944-січні 1945 року полк бився в Арденнській операції на Західному фронті. Після розгрому військ Вермахту відступали вглиб Німеччини. 1 лютого А.Юттнера призначили тимчасово виконуючим обов'язки командира 62-ї дивізії замість генерал-майора Ф. Кіттеля.
У квітні 1945 року 62-га фольксгренадерська дивізія разом з іншими військами була розгромлена в Рурському котлі, а офіцер потрапив в американський полон.
Після звільнення з табору військовополонених у 1947 році повернувся до мирного життя. У 1956 році вступив до знов створених Збройних сил Західної Німеччини — Бундесверу з поверненням військового звання оберст запасу. Проходив службу на посаді заступника командира 32-ї панцергренадерської дивізії, звільнений у відставку в 1960 році.
Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.
Посилання
Jüttner, Arthur. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 липня 2016. (нім.)