Андарак

Українське національне вбрання
Андарак
Жіночий стрій
Вбрання Гуня Ґуґля Жупан Кептар Кожух Корсетка Лейбик Манта Сардак Свита Сорочка Чуга Юпка
Поясний одяг Андарак Дерга Димка Запаска Літник Обгортка Плахта Пояс Спідниця Фартух
Головне вкриття Бавниця Кибалка Кораблик Намітка Очіпок Убрус Хустина
Оздоби Ґердан Дзумбал Дукач Зґарда Коралі Намисто Сережки Стрічки Вінок Уплітки Чапраги Чільце
Чоловічий стрій
Вбрання Байбарак Бунда Сорочка Делія Жупан Кафтан Кирея Кобеняк Кунтуш Куртка Манта Опонча Сіряк Чуга Чемліт Черкеска Чумарка
Поясний одяг Крайка Пояс Штани
Головне вкриття Бриль Клепаня Кресаня Кучма Магерка Шапка
Оздоби та приналежності Дзьобня Кубок Перстень Стрічка Табівка Топірець Ціпок Шпонка
Взуття Личаки Постоли Ходаки Сап'янці Черевики Чоботи
Історія
Доба Трипільська Скіфська Княжа Козацька шляхта козаки міщани
Географія
Стрій Бойківський Буковинський Волинський Гуцульський Закарпатський Запорозький Лемківський Підляський Подільський Подніпровський Поліський Покутський Полтавський Слобідський Черкаський Чернігівський
Категорія • Портал • Ілюстрації
п о р

Андара́к (пол. anderak, andarak від нім. Unterrock — «нижня спідниця»)^[1] — вид смугастої спідниці, яку носили селянки деяких районів Східної Європи.

Андарак побутував на Поліссі над р. Прип'яттю, в містечках Давидгородок, Турів, Петриків. Андарак шиється з доволі грубої шерстяної тканини, тканої в яскраві червоні горизонтальні смуги. Покроєм андарак нічим не відрізняється від спідниці. Відрізняється він тільки способом носіння: подолок андарака спереду піднімається і запихається за пояс, так що сорочка видна до колін.

До андарака на Поліссі носили виключно білі фартухи, прикрашені іноді вишивкою червоною бавовняною (бумажною) ниткою.

В інших регіонах Волині та Полісся андарак називають по-іншому — літник.

У великоросійських землях андараки були поширені в південних губерніях — Рязанській, Тульській, Курській. Їх шили з вовняної тканини хатнього виробництва: синього, червоного і зеленого кольору в п'ять-сім смуг. Верхній край збирався в складку і обшивався основною тканиною або домотканим полотном. Застібався спереду або збоку на ґудзик, гаплик або просилений у пояс шнур-очкур. Іноді андараки по подолу прикрашали плисовою смугою, мереживом або тасьмою. Андараки однодвірок відрізнялися багатою поліхромною вишивкою рослинного характеру гарусними нитками^[2]. Андараки носили підперізаними поверх жіночої сорочки з фартухом. Зазвичай у костюмний комплекс з андараком входили також кікоподібний кокошник, корсетка на шнурівці і кофта^[3].

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
2. Н. Соснина, И. Шангина. Андарак // Русский традиционный костюм: Иллюстрированная энциклопедия. — СПб. : Искусство, 2006. — С. 20—21. — 3000 прим. — ISBN 5-210-01612-9. (рос.)
3. Л. В. Беловинский. Женский костюм // История русской материальной культуры / под ред. М. И. Кряковкиной. — М., 1995. — С. 60. — 3000 прим. — ISBN 5-85652-032-7. (рос.)

Література

• Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с. : іл., [23] арк. іл.
• «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» T — 7, Київ, 1872—1878 [1] [Архівовано 4 січня 2015 у Wayback Machine.]