Українці Білорусі — відносно велика етнічна група українців, що мешкають у Білорусі. Перепис 1989 року нарахував 291 008 українців у Білорусі. Перепис 1999 — 237 014 українців. Згідно з останнім переписом населення, який відбувся у 2009 році, кількість українців становила 158,7 тис. осіб. Найбільша концентрація українців (40 тис., або 2,9 % населення) характерна для Берестейської області. Найбільша у країні частка українців зафіксована у Кам'янецькому (7,4 %), Малоритському (7,2 %), Берестейському (6,9 %), Кобринському (4,5 %), Жабинківському (4,3 %) районах та у місті Берестя (4,2 %).[1]
28 березня 1917 року у Мінську відбувся український мітинг. У ньому взяло участь близько 1000 осіб. Було ухвалено одноголосні резолюції про автономію України та перетворення Російської імперії на демократичну республіку.[джерело?]
На цих зборах утворено виконавчий комітет української організації у Мінську: Симон Петлюра (голова), О. Яната (писар), Конощенко (скарбник), Володимир Кавердинський, Авраменко, Березовський, Довгий, Янченко.[2]
Виділяють діаспорних і автохтонних українців. Автохтонні українці живуть в Гомельській області і на Берестейщині. В 1926 році в Комаринському і Наровлянському районах (тепер Брагинський і Наровлянський райони Гомельської області) українці становили 16,2 % і 13,1 % населення. В 1927-37 роках тут зорганізовано шість українських національних сільрад[3].
Корінне населення Берестейського регіону дослідники другої половини XIX століття відносили до українського, яке розмовляло «малороссийским наречием». Так, згідно з переписом 1897 року, у Гродненській губернії нараховувалось 362,5 тис. українців, що становило 22,6 % всього населення губернії. Українці складали абсолютну або відносну більшість населення у повітах:[4]
Українці в Білорусі за даними перепису 2019 рокуУкраїнці в Білорусі за даними перепису 2009 рокуУкраїнці в Берестейській області за даними перепису 2009 рокуУкраїнці в Гомельській області за даними перепису 2009 року
Динаміка чисельності українського населення у Білорусі за даними переписів:
У сучасній Білорусі українське населення, зазвичай, записується білорусами, хоч відносна частка українців у сучасних Брестській і Гомельській областях Білорусі вища, ніж у країні загалом і сягає 3-4 % населення, а в центральних і північних районах вона становить менше, ніж 1 %.
Найчисельніша українська громада мешкає в околиці міста Кобринь Брестської області. У середньому українська меншина в Білорусі в соціальному відношенні вища від середнього рівня населення республіки. Так, на кожну 1 тис. осіб, за переписом 1999 року, вищу освіту мали серед білорусів — 120, серед росіян — 261, серед поляків — 89, серед українців — 221, серед євреїв — 405 осіб.
Мовна близькість з росіянами і білорусами, русифікація суспільного життя в сучасній Білорусі створює легкі передумови асиміляції українців у білоруському середовищі, але не білорусизації, а власне русифікації, провідником якої є сам Президент цієї держави. Якщо у 1989 році 38 % українців Білорусі називали рідною російську мову, то у 2009 — вже 61,2 %.
Рідна мова українців Білорусі
За переписом 2009 року
За даними перепису 2019, українська мова була рідною для 46 386 українців (29,1 % від їхньої загальної чисельности), білоруська — для 13 153 (8,2 %), російська — для 99 596 (62,4 %). Українською вдома розмовляли 6 313 українців (4,0 %), білоруською — 10 368 (6,5 %), російською — 142 243 (89,1 %)[10].
Діють Науково-педагогічна спілка «Берегиня» та «Український Дім».
Державні чинники сучасної Білорусі, у тому числі Міністерство культури, дуже вразливо ставляться до виявів українського громадського і культурного життя на Берестейщині