Мармарош був розділений на північний, який увійшов до складу Української РСР, і південний, який увійшов до складу Румунії, по річці Тиса.
Зараз більшість населення Північної Мармарощини українці. Протягом майже всього XX століття комунікації між Північною та Південною Марморощиною були обмежені. Після падіння комунізму в Європі, і завдяки дружнім відносинам між урядами України та Румунії, розпочато відновлення мостів через Тису, і контактів між жителями двох регіонів.
Мармарощина — майже повністю закрита горами долина. Єдиний спосіб потрапити до Мармарощини не через гори — слідувати долиною річки Тиса. Географія регіону визначила його історичний розвиток. Мармарощина значну частину своєї історії була мало пов'язана з іншими регіонами Європи і жила дуже відособленим життям.
З 13 районів і 5 міст обласного значення Закарпатської області України до Північної Мармарощини відносяться 4 райони та 1 місто обласного значення, а також частина Іршавського району (Довге, Кушниця, Лисичово, Суха, Бронька) і два села Свалявського району (Керецьки і Березники). Площа Північної Мармарощини становить 6 148 км² і населення — 470 000 осіб.
Населення
Населення Північної Мармарощини становить приблизно 470 000 осіб.
Північна Мармарощина належить Україні й більшість населення становлятьукраїнці. В чотирьох районах сходу Закарпатської області та місті Хусті українців близько 90 %, румунів — близько 6 %, до 3 % угорців та близько 1 % інших (головним чином циган та прибулих після Другої світової війни, росіян).
