Огляд
Автономні церкви
Напівавтономні церкви
Правосла́вний літургі́йний календа́р описує й визначає ритм життя Православної Католичної й Апостольської Церкви. Окрім того, із невеликими варіаціями, його використовують греко-католицькі церкви, що перебувають у складі Католицької церкви і мають євхаристійне спілкування з Латинською церквою. З кожною датою асоціюється цитата зі Святого Письма, дні пам'яті святих та святкові події, а також спеціальні правила для посту чи святкування. Останні відповідають дню тижня та пов'язані з великими святами.
Існує два типи свят у календарі Православної церкви: перехідні і неперехідні (рухомі й нерухомі). Неперехідні свята з'являються у календарі одного й того ж дня щороку, а дата перехідних щороку змінюється. Перехідні свята переважно прив'язані до дати Пасхи (Великодня), тому цикл таких перехідних свят також називається Пасхалія або пасхальний цикл.
Також термін «православний календар» у розмовній мові використовують на позначення літочислення, прийнятого у тій чи іншій автокефальній Церкві: нового або старого стилю (новоюліанський і юліанський календарі відповідно). У Вселенському патріархаті Константинополя, Грецькій православній церкві Александрії, Грецькій православній церкві Антіохії, Румунській православній церкві, Болгарській православній церкві, Церкві Кіпру, Церкві Греції, Православній автокефальній церкві Албанії, Православній церкві Чеських земель і Словаччини, Православній церкві України та Православній церкві Америки прийнятий новоюліанський календар, що до 2800 року збігається з григоріанським (однак Пасхалія обчислюється Александрійським методом як і за юліанським календарем). Автономна Фінляндська Православна Церква Вселенського патріархату єдина живе повністю за григоріанським календарем, включаючи обчислення Пасхалії.
Грецька православна церква Єрусалима, Московський патріархат, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Сербська православна церква, Польська автокефальна православна церква та Македонська православна церква — Охридська архієпископія відзначають свята за юліанським календарем, який відстає на 13 днів від григоріанського календаря через похибку, що робить його астрономічно неправильним. Наступна похибка, яка додасть ще один зайвий день, відбудеться 2100 року.
Елементами річного кола богослужінь є християнські свята. В основному річне коло свят склалося у християнстві протягом 1-4 століття. Виділяють кілька груп християнських свят.
Це дванадцять найвизначніших свят. У Православній церкві здавна встановлені та щорічно у певні дні звершуються урочистості у пам'ять про найважливіші події земного життя Ісуса Христа та Його Матері. Серед дванадесятих свят виділяються т. зв. неперехідні свята (з фіксованими датами святкування). Зауважте, що далі подано свята починаючи з індикту та за календарями східних церков візантійського обряду, які користуються новоюліанським календарем, зокрема Православної церкви України й Української греко-католицької церкви:
Інша група дванадесятих свят — перехідні, дата яких пов'язана зі святкуванням християнської Пасхи (тому вони ще звуться пасхальними). Це, зокрема:
Пасха — свято Воскресіння Ісуса Христа. Святкується на згадку про події, зображені в Євангеліях. Охоплює передпасхальний тиждень (т. зв. «страсний», пов'язаний зі згадкою про останній тиждень земного життя Ісуса); пасхальну неділю (свято Світлого Христового Воскресіння); післяпасхальний тиждень (т. зв. «чистий»). Пасха є перехідним святом, її дата пов'язана із визначенням дати юдейського свята Песах і з зіставленням сонячного та місячного календарів. Схема ця має назву пасхалії і була визначена на Нікейському соборі на початку 4 століття. Згідно з нею християнську Пасху святкують у першу неділю після повного місяця, що або збігається з весняним рівноденням, або настає за ним; при цьому не допускається збіг з юдейською пасхою (свято Песах). Протягом кількох століть 1 тисячоліття вирішувалося питання про визначення терміну чи дати святкування пасхи. Існували різні схеми обчислення цього періоду. На Заході це було т. зв. Римське обчислення, на Сході — Александрійське. На Сході таблиці-пасхалії укладалися у V—VI ст. Феофілом Александрійським, Кирилом Александрійським; на Заході — Вікторином Аквітанським, Діонісієм Малим. Після багаторічних дискусій Римська церква прийняла систему Діонісія Малого, Східна — продовжувала триматися александрійської системи.
До Великих свят річного кола богослужінь належать:
Протягом усього року святкуються дні народження та дні пам'яті святих. Окремі християнські громади святкують т. зв. престольні (або храмові) свята (дні святих, на честь яких були побудовані їхні храми).
Пости посідають значне місце у християнстві. Наприклад, у православному церковному календарі близько 200 днів припадає на пости. Крім щотижневих постів у середу та п'ятницю, це пости на деякі дванадесяті та великі свята, а також чотири багатоденних пости — Великий, Петрів, Успенський і Різдвяний.
За християнським віровченням, пости є випробуванням віруючих на стійкість проти спокуси, — на терпіння та смирення. Крім утримування від деяких видів їжі (що найбільш помітно в постах), важливішим є «духовне утримання», духовне очищення, духовне самовдосконалення віруючого і удосконалення ним навколишнього світу.
Новоюліанський календар, яким обслуговується одинадцять з шістнадцяти автокефальних православних церков:
Редагувати шаблон · Детальніше…