Катехизм або катехизис, в релігійній літературі частіше вживається написання катехи́зис та катехи́зм[1] (грец.κατήχησις — повчання, казання) — доступний для всіх підручник з християнської віри, що побудований у вигляді питань-відповідей. Католики, протестанти та православні мають свої особливі катехизми. Вживається також у переносному значенні — основні положення чого-небудь. Так, 1911 року було видано окремою брошурою «Український катехизм», в якому висвітлено основні засади українського національного руху[2].
Конфесійні катехизми
Цей розділ є сирим перекладом з німецької мови. Можливо, він створений за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.(грудень 2024)
Власне історія катехизму починається з катехизмів конфесій. З майже величезної кількості катехизмів, які використовувалися в різних християнських церквах з часів Реформації, тут згадуються лише так звані головні катехизми, які набули виняткового значення для окремих конфесій протягом тривалого часу і за межами національних кордонів.
Лютеранські катехізиси
Великий катехізис Мартіна Лютера під назвою «Deudsch Catechismus» (Віттенберг1529) — для навчання дітей і простих людей — складається з п'яти основних частин у формі викладу доктрини: Декалог, Символ віри, Молитва Господня, Хрещення і Вечеря Господня (зі сповіддю).
Малий катехізис Мартіна Лютера під назвою «Енхірідіон». Малий катехізис для звичайного пастора і проповідника (Віттенберг1529) також містить 44 ненумеровані запитання і відповіді на п'ять основних частин: Декалог, Символ віри, Отче наш, Таїнство Хрещення зі сповіддю і Таїнство Вівтаря.
Другий «Женевський катехизм» Жана Кальвіна під назвою «Le catéchisme de l'Église de Genève» (Женева, 1542) — для вчителів і дорослих — у формі 373 запитань і відповідей розглядає наступні теми: Символ віри, Декалог, Отче наш і Таїнства.
Гейдельберзький катехизм «Catechismus Oder Christlicher Vnderricht wie der in Kirchen vnd Schulen der Churfürstlichen Pfaltz getriebent» (Гейдельберг1563), призначений для душпастирів і вчителів, складається зі 128, пізніше 129 ненумерованих запитань і відповідей і має потрійний поділ:
1. «Про людські страждання» з подвійною заповіддю любові
2. «Про відкуплення людини» з Символом і Таїнствами
3. «Про вдячність» з Декалогом і молитвою «Отче наш».
Англіканський катехізис
Церковний катехізис (1553, переглянутий 1572) Англіканської церкви під назвою «Катехизм, тобто Настанова, яку має вивчити кожна людина перед тим, як її приведе єпископ для затвердження» (A Catechism that is to say an Instruction to be learned of every person before he be brought to be confirmed by the Bishop), що містить 25 непронумерованих запитань, а також відповіді на них і розпорядження[3].
Римо-католицькі катехізиси
1554, Катехизм Канізія: латинською мовою, призначений для студентів; німецька версія призначена для широкої громадськості та дітей.
1904, Acerbo nimis, енциклікаПія X про викладання християнської доктрини.
1906, Катехизм святого Пія Х[en], виданий римською владою і поширений переважно в Італії, але також по всій Католицькій Церкві у відповідь на модерністську кризу.
Є дві головні проблеми вибору терміна в українській мові. Перша з них — передача кореня слова (існують варіанти катехі-, катихи- та катехи-). Аналізуючи це питання, львівські мовознавці Олександра Захарків і Зоряна Куньч дійшли висновку, що оптимальним є варіант катехи-.[4]
Друга проблема — питання вибору суфікса. Вживають варіанти -изм, -исм, -зис, -ізис, -изіс, -исіс, -из, проте не всі вони підходять за змістом. Наприклад, термін «катехизис» вживається для означення і «книги-підручника», і самої «науки» та «навчання», термін «катехизм» означає тільки «книгу-підручник» (і в переносному значенні «науку»), а поняття «наука» і «навчання» передаються терміном «катехиза», який є більш адаптованим варіантом того ж катехизису. Слід зауважити, що, крім традицій вживання, терміни «катехизис» і «катехизм» не мають жодного елементу доктринально-семантичних розбіжностей між собою.[1] Всі інші терміни, які походять від того ж кореня, є або калькою, або адаптацією відповідних грецьких форм, і всі вони вживані у православних і в греко-католицьких виданнях.
Різниця в термінології виникла як наслідок запозичення терміна з різних джерел. Таким чином «катехизис» взято безпосередньо з грецької мови, а «катехизм» — з латинської. Відповідно їх вживання також збігається з поділом церкви на грецький та латинський обряди: варіант «катехизис» типовий для православних, а «катехизм» — для католицьких шкіл українського християнства.
Катехіт (катехит) — це слово походить від терміна «катехізис», використовується для позначення особи вчителя, котрий викладає «катехізис».
↑Wilke, Dirk W.; Reformierte Episkopalkirche in Deutschland, Gerhard (2017). Beach, Foley; Meyer, Gerhard (ред.). Christ-Sein: anglikanischer Katechismus: Begleiter zum Glauben für Einsteiger, Konfirmanden und Mitarbeiter (вид. 1. Auflage). Schwarzenborn: Ordinariat der Anglikanischen Kirche in Deutschland (AKD). ISBN978-3-9813353-8-5.
↑О. Захарків, З. Куньч. Як правильно: катихизм, катехизм, катихизис, катехізіс, катехиза? // Єдиними устами 4 (2000) 63—71.