У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Унія.
Політи́чна у́нія (від піздньолат. unio "єднання") — тип політичного утворення, який складається з менших держав або створюється з них, або процес, який цього досягає. Ці менші державні утворення зазвичай називаються федеративними штатами[en] та федеральними територіями[en] у федеральному уряді; і префектури, регіони або провінції у випадку централізованого уряду[en]. Ця форма правління може бути створена шляхом добровільної та взаємної цесії[en], і її членів та прихильників називають уніоністами. В інших випадках вона може виникнути внаслідок політичного об’єднання, яке характеризується примусом і завоюванням[en]. Об'єднання окремих держав, які в минулому разом становили єдине ціле, відоме як возз'єднання.[1] На відміну від персональної чи реальної унії, окремі суб’єкти можуть передати повноваження, але підпорядковуються центральному уряду або координуються в певній організації. У федералізованій системі суб’єкти зазвичай мають внутрішню автономію, наприклад, у створенні поліцейських відділів, і ділять повноваження з федеральним урядом, за яким зазвичай зарезервовані зовнішній суверенітет, збройні сили та міжнародні відносини. Унія визнається на міжнародному публічному праві як єдине політичне утворення.[2] Політичну унію можна також назвати законода́вчою у́нією або держа́вною у́нією. Унія може бути здійснена у багатьох формах, загалом класифікованих як:
Установча унія
В установчій унії утворюється нова держава, колишні держави повністю розчиняються в новій державі (хоча деякі аспекти можуть бути збережені).
Установчі унії існували протягом більшої частини історії, наприклад, коли:
Установча анексія
Під час установчої анексії держава чи адміністративно-териториторільні одиниці об’єднуються та припиняють своє існування в існуючій державі, юридичне існування якої продовжується.
Анексія може бути добровільною або, частіше, шляхом завоювання.
Установча анексія відбувалася в різні моменти історії, наприклад, коли:
Федеральна анексія
Федеральна анексія відбувається, коли унітарна держава стає федеративною одиницею існуючої федеральної держави, причому анексована держава продовжує своє юридичне існування. Таким чином, анексована держава перестає бути державою в міжнародному праві, але зберігає своє юридичне існування у внутрішньому праві, допоміжному щодо федеральної влади.[4]
Відомі історичні федеральні анексії включають:
Змішані унії
Об’єднання Італії передбачало суміш уній. Королівство об'єдналося навколо Сардинського королівства, з яким кілька держав добровільно об'єдналися в Королівство Італія.[5] Інші політії, такі як Королівство Обох Сицилій і Папська область, були завойовані й анексовані. Формально унія на кожній території була санкціонована народним референдумом, де людей запитували, чи згодні вони мати своїм новим правителем Віктора Емануїла II та його законних спадкоємців.[6]
Об’єднання Німеччини почалося серйозно, коли Королівство Пруссія анексувало численні дрібні держави в 1866 році.[7]
Наднаціональні та континентальні унії
Окрім регіональних рухів, у другій половині XX століття, вперше в Європейській Унії, почали з’являтися наднаціональні та континентальні унії[en], які сприяють прогресивній інтеграції між своїми членами. Інші приклади таких союзів включають АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії),[8][9] форум Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва[10] та Форум тихоокеанських островів.[11]
Див. також
Примітки
|
---|
| Африка |
|
---|
| Америка |
|
---|
| Азія |
|
---|
| Європа |
|
---|
| Інше |
|
---|
|