Регіони Франції

type of French administrative divisiond і організаційно-правова форма господарювання[1]
Регіони Франції
Країна Франція
Типterritorial collectivity of Franced[2][3], адміністративна одиниця країни першого рівняd, адміністративний поділ Франції[4], виборчий округ[5] і адміністративний регіонd
Кількість18
CMNS: Регіони Франції у Вікісховищі

Регіон (фр. région) — адміністративно-територіальна одиниця Франції верхнього рівня. Регіон є певною територією, що володіє власною культурною або соціальною ідентичністю. Країна розбита на 18 регіонів, 13 з них розташовані на континентальній «метропольній» території, 5 — на заморських територіях. 6 з регіонів, утворені в результаті територіальної реформи з 1 січня 2016 року, мали тимчасові назви — рішення про постійні назви були прийняті регіональними радами до кінця червня 2016 року. Своєю чергою регіони діляться на дрібніші департаменти.

Часто про острів Корсика говорять як про окремий регіон Корс, хоча формально це так звана територіальна община.

Роль

Франція є унітарною державою, регіони не можуть затверджувати власні законодавчі і регулюючі норми. Регіони отримують від уряду частину національних податків і володіють значним бюджетом, який витрачають на різні потреби. Час від часу ставиться питання про надання регіонам деякої законодавчої автономії, але ці пропозиції завжди піддаються жорсткій критиці. Також пропонувалося скасувати ради департаментів (Генеральні ради) та передати їхні функції регіональним радам, зберігши департаменти як адміністративну одиницю нижчого рівня, проте конкретних кроків зроблено не було.

Регіони до реформи 2014

1. Ельзас
2. Аквітанія
3. Овернь
4. Нижня Нормандія
5. Бургундія
6. Бретань
7. Центр — Долина Луари
8. Шампань-Арденни
9. Корсика
10. Франш-Конте
11. Верхня Нормандія
12. Іль-де-Франс
13. Лангедок-Русійон
14. Лімузен
15. Лотарингія
16. Південь-Піренеї
17. Нор-Па-де-Кале
18. Пеї-де-ла-Луар
19. Пікардія
20. Пуату-Шарант
21. Прованс — Альпи — Лазурний Берег
22. Рона-Альпи
23. Гваделупа1
24. Мартиніка1
25. Майотта1
26. Французька Гвіана 1
27. Реюньйон 1

Нумеровані регіони Франції (без заморських територій)

Примітка: Цифрою 1 позначені Заморські департаменти Франції.

Територіальна реформа 2014

У березні 2004 року французький уряд представив неоднозначний план з передачі регіонам управління деякими категоріями персоналу, не пов'язаного з освітніми установами. Критики цього плану вказують на те, що регіони не володіють достатніми для цього фінансовими ресурсами і подібні заходи підсилять регіональну нерівність. Сучасне регіональне ділення, що з'явилося в результаті адміністративного облаштування території в 1950-х роках і раніших проєктів, досі є предметом протиріч. Наприклад, в департаменті Атлантична Луара громадська думка підтримує ідею про перехід в регіон Бретань. Часто оспорюється розділення Нормандії на Верхню і Нижню. Існують також деякі інші етнографічні і культурні неточності, що виникли при визначенні регіональних кордонів.

2 червня 2014 року президент Франції Франсуа Олланд представив проєкт реформування регіонального розподілу Франції, що включає в себе злиття частини регіонів і скорочення їх загального числа з 22 до 14 (без урахування заморських володінь). Завданням реформи називається скорочення витрат і економія 10 мільярдів євро протягом 5-10 років.

У 2014 році Парламент Франції (Національні збори Франції і Сенат) підписали закон (опублікований 16 січня 2015)[6][7], який скорочує кількість регіонів Франції з 22 до 13. Новий територіальний поділ набув чинності з 1 січня 2016 року[8].

З'єднані наступні регіони:

Мапа регіонів з 1 січня 2016
Старі регіони Нові регіони
Бургундія Бургундія-Франш-Конте
Франш-Конте
Аквітанія Нова Аквітанія
Лімузен
Пуату-Шарант
Нижня Нормандія Нормандія
Верхня Нормандія
Ельзас Гранд-Ест
Шампань-Арденни
Лотарингія
Лангедок-Русійон Окситанія
Південь-Піренеї
Нор-Па-де-Кале О-де-Франс
Пікардія
Овернь Овернь-Рона-Альпи
Рона-Альпи

Регіони, що лишились без змін:

Бретань
Центр — Долина Луари
Корсика
Іль-де-Франс
Пеї-де-ла-Луар
Прованс — Альпи — Лазурний Берег

Список регіонів

Назва Код
INSEE[9]
Код
ISO 3166-2
Адміністративний

центр[9]

Населення,[10]
(чел. 2013)
Площа,
км²
Щільність,
чол./км²
Мапа
1 Нова Аквітанія 75 ? Бордо 5 844 177 84 061 69,52
2 Бретань 53 FR-E Ренн 3 258 707 27 208 118,27
3 Бургундія-Франш-Конте 27 ? Діжон

Безансон - місцезнаходження

Ради регіону

2 819 783 47 784 59,01
4 Нормандія 28 ? Руан

Кан - місцезнаходження

Ради регіону

3 328 364 29 906 111,29
5 Іль-де-Франс 11 FR-J Париж 11 959 807 12 011 995,73
6 Корсика 94 FR-H Аяччо 320 208 8680 36,89
7 Окситанія 76 ? Тулуза 5 683 878 72 724 76,64
8 Гранд-Ест 44 ? Страсбург 5 552 388 57 433 96,67
9 О-де-Франс 32 ? Лілль 5 987 883 31 813 188,22
10 Овернь-Рона-Альпи 84 ? Ліон 7 757 595 69 711 111,28
11 Пеї-де-ла-Луар 52 FR-R Нант 3 660 852 32 082 114,11
12 Прованс — Альпи — Лазурний Берег 93 FR-U Марсель 4 953 675 31 400 157,76
13 Центр — Долина Луари 24 FR-F Орлеан 2 570 548 39 151 65,66
Загалом (Метрополія Франції) 63697865 543 964 115,95
14 Гваделупа
Заморський регіон
01 FR-GP Бас-Тер 402 119 1628 200
15 Гвіана
Заморський регион
03 FR-GF Каєнна 244 118 86 504 2,82 Location of French Guiana
16 Мартиніка
Заморський регіон
02 FR-MQ Фор-де-Франс 385 551 1128 340
17 Реюньйон
Заморський регіон
04 FR-RE Сен-Дені 835 103 2512 332,45
Загалом (Заморські регіони) 1866891 91772 20,34
Загалом 65564756 636 112 102,41

Примітки

  1. Alinéa 1. Modifié par la loi constitutionnelle n° 2003-276 du 28 mars 2003 relative à l'organisation décentralisée de la République, article 5 // Article 72 of the Constitution of the Fifth French Republic // Journal officiel de la République française — 2003. — ISSN 0242-6773
  2. Loi n° 86-16 du 6 janvier 1986, article 2 // General code of territorial collectivities // Journal officiel de la République française — 1986. — ISSN 0242-6773
  3. Loi n° 72-619 du 5 juillet 1972 portant création et organisation des régions. Article 1 // Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif // JORF — 1972. — ISSN 0242-6773
  4. loi n° 82-213 du 2 mars 1982 // General code of territorial collectivities — 1982.
  5. Выписка из протокола Совета министров 18.06.2014 Национального собрания Франции(фр.)
  6. Закон 2015-29 от 16 января 2015 о сокращении регионов, региональных и ведомственных выборах и о внесении изменений в избирательный календарь(фр.)
  7. Карта окончательно принятых 13 регионов. (фр.). Le Monde. Франс-Пресс. 17 декабря 2014.
  8. а б La nouvelle nomenclature des codes régions (фр.). Institut national de la statistique et des études économiques. 13 жовтня 2015. Процитовано 2016-01.
  9. Populations légales 2013 des régions 2016 (фр.). Institut national de la statistique et des études économiques. Процитовано 1 січня 2016.

Література

  • Ле Руа Ладюри Э. История регионов Франции. — М.: РОССПЭН, 2005. — С. 432. — ISBN 5-8243-0592-7