Новосондецький повіт

Новосондецький повіт
Powiat nowosądecki
Повіт на мапі воєводства
Герб Прапор
Країна Польща Польща
Воєводство Малопольське
Адміністративний центр Новий Сонч
Населення: 200 015 (2008[1])
Площа: 1549,8
Густота: 129
Урбанізація: 19,01 %
Номери автомобілів: KNS
TERYT: 2.12.16.10.00.0 Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 1
місько-сільські 4
сільські 11
Адміністрація
Староста: Jan Golonka (2006)
Адреса: ul. Jagiellońska 33
33-300 Nowy Sącz
Мапа
Мапа
- 

Новосондецький повіт[2][3], також знаний як Новосандецький повіт[4][5] (пол. Powiat nowosądecki) — один із 19 земських повітів Малопольського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року в перебігу адміністративної реформи.

Історія

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Новий Сонч (адміністративно-судовий орган влади) був створений у складі коронного краю Королівства Галичини та Володимирії наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).

Сам Новосондецький повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Сандек.

Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Новосондецького повіту (з 67 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Старий Сонч (з 44 гмін) та частини повітів Криниця (з 27 гмін), Цежковиці (з 17 гмін), Кросцєнко (з 14 гмін), Ліманова (з 4 гмін) та одна гміна повіту Грибів.[6] Однак у повіті існували три окремі судові округи (повіти) — Старий і Новий Сонч та Криниця (пізніше — Мушина). Практично в набутому в 1867 р. вигляді Новосондецький повіт існував 65 років — до 1 квітня 1932 року, коли були приєднані 32 гміни з ліквідованого Грибівського повіту.

У 1880 р. площа повіту становила 1156,23 км², населення — 99 542 особи, з них 15 869 греко-католиків, 72 256 римо-католиків, 9 419 юдеїв і 1 998 протестантів (82 133 поляки, 15 991 русин-українець, 986 німців і 16 інших національностей). Повіт включав 202 населені пункти, з них 2 міста і 3 містечка.[7]

В 1900 році населення становило 119 773 особи. Новосондецький повіт за переписом 1910 р. налічував 175 гмін (самоврядних громад) і 128 фільварків та займав площу 1262 км², населення становило 131 366 осіб.

Після утворення Другої Польської республіки повіт 23 грудня 1920 був включений до новоствореного Краківського воєводства.

1 квітня 1929 року село Солотвини було приєднане до Криниці-Села[8]. 19 березня 1928 розпорядженням Ради Міністрів місто Криниця було розширене за рахунок приєднання частини Криниці-Села і Солотвин[9].

Новосондецький повіт 1938

1 серпня 1934 року виконано об'єднання гмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські гміни (рівнозначні волості)[10]:

  1. Грибів,
  2. Кобиле-Грудек,
  3. Коженна,
  4. Криниця-Весь,
  5. Лабова,
  6. Лонцько,
  7. Лососіна-Дольна,
  8. Мушина,
  9. Навойова,
  10. Новий Сонч,
  11. Північна,
  12. Подегродзе,
  13. Старий Сонч,
  14. Тилич,
  15. Хелмець-Польський.

До середини XX століття на півдні повіту (гміни Північна, Навойова, Лабова, Камйонка-Велика, Грибів, Мушина і Криниця) три чверті населення становили лемки — найзахідніша гілка українців (у 1939 році з 38500 жителів — 27230)[11]. З листопада 1918 по січень 1920 багато сіл та міст входило до складу Лемко-Русинської Республіки.

Після Другої світової війни українське населення було депортовано в період між 1945 і 1947 роками, коли в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими й радянським військами.

9 вересня 1944 року в Любліні за вказівкою верховної радянської влади було укладено угоду між Польським комітет національного визволення та урядом УРСР, що передбачала польсько-український обмін населенням[12]. З 15 жовтня 1944 по серпень 1946 року в Україну з Новосондецького повіту було виселено 20 093 осіб з 22 564 взятих на облік до виселення[13] (оприлюднені поіменні списки виселених в СРСР налічують 17 863 особи[14]).

У липні 1947 року під час операції «Вісла» польська армія депортувала з Новосондецького повіту на приєднані до Польщі північно-західні терени 9251 українця[15]. Чоловіки були ув'язнені в концтаборі Явожно (колишня філія Аушвіцу)[16]. Залишилися 422 невиселені українці, які також підлягали депортації[15].

Загальні дані

Повіт розташований у південно-східній частині воєводства. Адміністративний центр — місто Новий Сонч (не входить до складу повіту). Станом на 1.01.2008 чисельність населення становить 200 015 осіб, площа 1549,8 км².

На півдні межує зі Словаччиною, на сході — з Горлицьким повітом, на півночі — з Тарновським і Бжеським, на заході — з Лімановським і Новоторзьким.

Адміністративний поділ

Демографія

Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:

Всього Жінки Чоловіки
  осіб % осіб % осіб %
Повіт 196 626 100 98 589 50,1 98 037 49,9
Міста 37 180 100 19 291 51,9 17 889 48,1
Села 159 446 100 79 298 49,7 80 148 50,3

Див. також

Примітки

  1. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
  2. ↑ Сивіцький, Микола: Історія польсько-українських конфліктів [Текст] / М. Сивіцький ; пер. з пол. Є. Петренко. — К. : Видавництво ім. Олени Теліги, 2005 . — ISBN 966-7601-48-X. Т. 3 / Дослідна фундація ім. О.Ольжича в США. — [Б. м.]: [б.в.], 2005. — 431 c. — ISBN 966-7601-62-5 (т. 3).
  3. ↑ Гроші на відновлення мостів // Польське радіо. — 2017. — 24 березня. [неавторитетне джерело]
  4. ↑ Гаврилюк Ю. Земля на українському обрії. Лемківщина. Новосандецький повіт [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Над Бугом і Нарвою.
  5. ↑ Баран С. Про проєкт виборчої реформи. III // Zbruč. — 1913. — 24 березня.
  6. ↑ Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1867, IX. Stück, Nr. 17: «Verordnung des Staatsministeriums vom 23. Jänner 1867»
  7. ↑ Powiat sądecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 359. (пол.)
  8. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 12 listopada 1928 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Słotwiny w powiecie nowosądeckim, województwie krakowskiem i o włączeniu jej terytorjum do gminy wiejskiej Krynica Wieś w tymże powiecie i województwie. (пол.)
  9. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic gminy miejskiej Krynica-Zdrój w powiecie nowosądeckim, województwie krakowskiem. (пол.)
  10. ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 642 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu nowosądeckiego w województwie krakowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  11. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 80-81, 139.
  12. ↑ Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР / за ред. Є. Місила; пер. з пол. І. Сварника. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 8.
  13. ↑ Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 753-754. — (Український Архів. – Т. XLI)
  14. ↑ Ярослава Галик. Книга пам"яті Лемківщини 1944-1946. — Львів : Тріада Плюс. 2015. — Т. 1. — С. 28, 31-316. — ISBN 978-966-789-147-4.
  15. ↑ а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 424-425. (пол.)
  16. ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!