Велике герцогство Нижній Рейн (нім.Großherzogtum Niederrhein) — одна з десяти провінцій, утворених у Пруссії в 1815 після Віденського конгресу. Адміністративний центр — місто Кобленц. У 1822 році була ліквідована і разом з провінцією Юліх-Клеве-Берг утворила нову укрупнену Рейнську провінцію.
Історія
У 1815 році за підсумками Віденського конгресу після закінчення Визвольної війни в Німеччині територія Королівство Пруссія була значно збільшена. У 1815/1816 роках для кращої організації численних новопридбаних земель у Пруссії було запроваджено провінційний поділ. Серед десяти створених були і дві рейнські провінції — Нижній Рейн зі центром в Кобленці і Юліх-Клеве-Берг зі столицею в Кельні. До складу Нижнього Рейну увійшли розташовані на захід і південь від Кельна території: колишнє Трирське курфюрство, частини Люксембурзького і Лімбурзького, графства Мандершайд[de], частково регіонів Мальмеді та Пфальца й частини герцогства Юліх (включаючи місто Юліх) та інші невеликі володіння.
Майже від утворення, обидві провінції, Нижній Рейн і Юліх-Клеве-Берг, називалися «рейнськими провінціями». У червні 1822 року відбулося їхнє офіційне об'єднання в нову Рейнську провінцію.
Посада обер-президента введена у Пруссії, згідно з указом від 30 квітня 1815 про поліпшення провінційного управління в Пруссії (нім.Verordnung wegen verbesserter Einrichtung der Provinzial-Behörden). Провінція Нижній Рейн за її недовгу історію мала двох обер-президентів.
.svg)
