PROFILBARU.COM

	Рейнська провінція ; нім. Rheinprovinz
Прапор	Герб
	Рейнської провінції: історичні кордони на картіРейнська провінція у складі Німецької імперії
Столиця	Кобленц
Форма правління	монархія
Історія
- Засновано	1822
- Передача Саару	1920
- Інтербелум	1918-1939
- Версальський договір	1919
- Ліквідовано	1946
	Площа
- 1939	24 447 км2
	Населення
- 1939	7 915 830 осіб
Густота	323,8 осіб/км²
Попередник	Наступник
	Велике герцогство Нижній Рейн
	Провінція Юліх-Клеве-Берг
Саар
Північний Рейн-Вестфалія
Рейнланд-Пфальц
Гессен
Ейпен-Мальмеді
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Рейнська провінція

Рейнська провінція (нім. Rheinprovinz), також знана як Рейнська Пруссія (нім. Rheinpreußen) — адміністративно-територіальне утворення, найзахідніша провінція Королівства Пруссії та Вільної держави Пруссія, що існувала з 1822 до 1946 року.

Історія

Рейнська провінція створена шляхом об'єднання Великого князівства Нижній Рейн та провінції Юліх-Клеве-Берг зі столицею в Кобленці. У військовому розподілу Німецької імперії провінція об'єднувалася разом з провінцією Гогенцоллерн.

На півночі провінція межувала з Нідерландами, на сході з прусськими провінціями Вестфалія та Гессен-Нассау, а також Великим герцогством Гессенським. На південному сході адміністративні кордони утворення проходили з Пфальцем (входив до Баварії), а на півдні та південному заході з Ельзасом та Лотарингією (після їхнього входження до Німецької імперії). Західна частина прусської провінції простягалася поздовж інших держав — Люксембургом, Бельгією та Нідерландами.

Невеличкий ексклав Ветцлар, що був затиснутий між Великими герцогствами Гессен-Нассау та Гессен-Дармштадт, адміністративно належав Рейнській провінції. Водночас невеличкий округ Біркенфельд був анклавом Великого герцогства Ольденбурзького, окремої територіальної одиниці Німецької імперії.

На 1911 рік, загальна площа провінції становила 10 423 км², з півночі та південь вона простягалася на 200 км, а завширшки була максимально 90 км.

За оцінками 1905 року населення утворення було 6 435 778, зокрема 4 472 058 католицького віросповідання, 1 877 582 протестантів та 55 408 юдеїв. Лівий берег Рейну переважно населяли прибічники католицької церкви, у той час, як на правому — половину населення становили протестанти. Більшість всього населення провінції були німцями, хоча декілька сіл та містечок на півночі мали громадян голландського походження. На заході та півдні поздовж кордонів (переважно в Саарланді) існували невеличкі французькі комуни, водночас в індустріальних регіонах Рура було багато вихідців з польських земель зі східних провінцій імперії.