Гогенцоллерн (провінція)

Гогенцоллерн
нім. Hohenzollernsche Lande нім. Hohenzollerische Lande
Герб Прапор
Гоггенцолерн в 1930 році
Гоггенцолерн в 1930 році
Земля (після 1871) Земля (після 1918)
Адм. центр	Зігмарінген
Країна	• Пруссія (1850-1871)  • Німеччина (1871-1947)
Прусська провінція	• Королівство Пруссія  • Держава Пруссія
Населення
- повне	73 706 осіб (1939)[1]
Площа
- повна	1142 км²[1]
Дата заснування	1850
Дата ліквідації	1947
Провінція у межах 1871 року
Провінція у межах 1871 року
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гогенцоллерн

Провінція Гогенцоллерн (нім. Provinz Hohenzollern, нім. Hohenzollernsche Lande, після 1928: Hohenzollerische Lande) — особлива адміністративна одиниця у Пруссії, офіційно не входила в жодну з провінцій, але мала майже всі провінційні функції.

Провінція включала землі, що перейшли в 1850 році під контроль пруського короля, від колишніх князівств (держав) Гогенцоллерн-Зігмарінген і Гогенцоллерн-Гехінген, що належали молодшій швабській католицькій лінії династії Гогенцоллернів. З 1871 року — частина єдиної Німеччини. Ліквідована у 1947 році. Сьогодні ці території є частиною сучасної Німеччини і повністю розташовані в землі ФРН Баден-Вюртемберг.

Історія

Спадкове поклоніння Фрідріху-Вільгельму IV у Гоггенцолерні 23 серпня 1851

Герб Гоггенцолерна як складової Вільної держави Пруссія

Ще 1695 року князь Фрідріх Вільгельм Гогенцоллерн уклав з Бранденбурзьким домом Гогенцоллернів договір про успадкування, за якою у разі припинення Швабської лінії Гогенцоллернів всі землі мали перейти до Бранденбургу. У ході німецької революції пруські війська для придушення заворушень, які виникли в Гогенцоллерн-Гехингені, зайняли князівство. За договором 1849 року князь Фрідріх-Вільгельм-Константин поступився князівством Пруссії і помер у 1869 році, не залишивши чоловічих нащадків. Тяжке економічне становище викликало революцію і в князівстві Гогенцоллерн-Зігмарінген. Його князь, Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген в 1848 році зрікся престолу на користь свого сина Карла Антона Гогенцоллерн-Зігмарінгена, але й той не зміг заспокоїти хвилювань. Князівство було зайняте прусською армією, і 7 грудня 1849 князь поступився ним Пруссії, а сам вступив на прусську службу. Офіційна передача обох князівств під контроль Пруссії відбулася в 1850 році.

Гогенцоллерн в адміністративному плані являв собою один єдиний адміністративний округ Зігмарінген зі столицею в місті Зігмарінген. Округ формально не входив до жодної пруської провінції і був наділений багатьма провінційними функціями. Деякі адміністративні питання регіону обслуговувалися, однак, у розташованій по сусідству Рейнської провінції^[2].

У 1925 році у Гогенцоллерні було введено прусське адміністративне поділ на райони, що замінило колишній історичний поділ регіону на управління (обер-амти), що зберігався ще з часів існування князівств.

Повоєнний розвиток

У 1946 році на території, що входила у французьку окупаційну зону Німеччини, була створена земля Вюртемберг-Гогенцоллерн, що об'єднала колишню провінції Гогенцоллерн з частиною Вюртемберга. У 1952 році земля Вюртемберг-Гогенцоллерн увійшла до складу новоствореної землі Баден-Вюртемберг. Після адміністративної реформи 1973 року кордони колишнього Гогенцоллерну були розмиті, і ця територія сьогодні в адміністративному плані більше не є якоюсь самостійною адміністративною одиницею. Тим не менш, основна частина колишнього Гогенцоллерну розташована в сьогоднішніх районах Зігмарінген і Цоллернальб.

Географія та економіка

Територія Гоггенцолерна простягалася вузькою смугою від східних схилів Шварцвальду і річки Неккар за Дунай і до Боденського озера. Регіон вирізнявся гористою місцевістю. Тут було багато металевих руд, гіпсу, кам'яної солі, кам'яного вугілля та торфу. Жителі займалися, головним чином, землеробством і скотарством.

Населення

Статистичні дані

Територія та населення землі Гогенцоллерн у 1900 році^[3]:

Адміністративний округ	Площа, км²	Населення, чол.	Кількість управлінь
Округ Зігмарінген	1.142,27	66.780	4

Територія та населення Земель Гогенцоллернів у 1925 році^[4]:

Адміністративний округ	Площа, км²	Населення, чол.	Кількість районів
			сільських	міських
Округ Зігмарінген	1.142	71.840	2	0

Релігійний склад населення в 1925 році: 94,3% - католики; 5,1% - протестанти; 0,04% - інші християнські конфесії; 0,5% - євреї; 0,1% - інші конфесії^[4].

Площа та чисельність населення провінції станом на 17 травня 1939 року в межах на 1 січня 1941 року та кількість районів на 1 січня 1941 року^[5]:

Адміністративний округ	Площа, км^2	населення, чол.	Кількість районів
			сільських	міських
Округ Зігмарінген	1.142,26	73.706	2	0

Міське та сільське населення

Розподіл населення за різними типами населених пунктів залежно від їх величини за загальною кількістю жителів, згідно з даними перепису населення 1925 року та станом на 17 травня 1939 року:

Рік	Доля населення за категоріями населених пунктів за кількістю жителів
	менше 2.000 мешканців	2.000 — 100.000 жителів	більше 100.000 мешканців
1925	82,6%	17,4%	0,0%
1939	76,2%	23,8%	0,0%

Найбільшими містами провінції Гогенцоллерн були (за даними 1925)^[4]:

• Зігмарінген — 5.282 чол.
• Гехінген — 5.109 чол.

Обер-президенти

Оскільки Гогенцоллерн був самостійною провінцією, то тут існували посади обер-президента, як і в інших провінціях. Проте президенти уряду (нім. Regierungspräsident) округа Зигмарінген мали більш широкий спектр повноважень, ніж президенти урядів інших прусських округів, і в багатьох питаннях були прирівняні до обер-президентів прусських провінцій.

Герб провінції Гогенцоллерн

Роки	Президент уряду округу	Партія
1850-1850	Адольф фон Шпігель-Борлінгхаузен^[de]
1850-1851	Антон фон Залвюрк^[de]
1851-1852	Людвіг Віктор фон Віллерс^[de]
1853-1859	Рудольф фон Зюдов^[de]
1859-1862	Карл Теодор Зайдель^[de]
1862-1864	Герман фон Граф^[de]
1864-1874	Роберт фон Блюменталь^[de]
1874-1887	Герман фон Граф^[de]
1887-1893	Адольф Франк фон Фюрстенверт^[de]
1894-1898	Франц фон Шварц^[de]
1898-1899	Карл Фрідріх фон Ерцен^[de]
1899-1919	Франц фон Брюл^[de]
1919-1926	Еміль Бельцер^[de]	Центр
1926-1931	Альфонс Шерер^[de]
1931-1933	Генріх Бранд^[de]	Центр
1933-1940	Карл Сімонс^[de]
1940-1941	Герман Дарзен^[de]
1941-1942	Ганс Пісберген^[de]
1942-1945	Вільгельм Дрейєр^[de]

Примітки

1. http://www.digizeitschriften.de/dms/img/?PPN=PPN514401303_1939&DMDID=dmdlog10
2. DieadministrativenBeziehungenderHohenzollernschenLande.aspx Die administrativen Beziehungen der Hohenzollernschen Lande zur Rheinprovinz (нім.). Rheinische Geschichte. Процитовано 18 червня 2017.
3. Provinz Sachsen // Gemeindeverzeichnis Deutschland 1900(нім.)
4. Die Hohenzollernschen Lande im Überblick(нім.)
5. Fläche und Bevölkerung der größeren Verwaltungsbezirke (S. 8) =Statistisches Jahrbuch für das Deutsche Reich 1939/40 (Digitalisat) (PDF) (нім.).

Посилання

• Deutsche Verwaltungsgeschichte: Preußische Provinz Hohenzollern(нім.)
• Territoriale Veränderungen in Deutschland: Hohenzollerische Lande(нім.)