Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Музей природознавства (Лондон)

Музей природознавства
Natural History Museum
51°29′46″ пн. ш. 0°10′35″ зх. д. / 51.495983° пн. ш. 0.176372° зх. д. / 51.495983; -0.176372
Типмузей природничої історії
національний[2]
гербарій[3]
позавідомчий державний органd і організація Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщиниреєстрова будівля I ступеняd Редагувати інформацію у Вікіданих
СкладNatural History Museum Library and Archivesd і British Museum (Natural History) Department of Botanyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія[2][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняЕксхібішн роуд, Південний Кенсінгтон, Лондон
АдресаSW7 5BD Редагувати інформацію у Вікіданих Cromwell Road, London, SW7 5BD[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильнеороманський стиль Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторAlfred Waterhoused Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникРічард Оуен Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1881
Відкрито1881 Редагувати інформацію у Вікіданих
Фонд80 000 000[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відвідувачі

4,145,153 (2009)[1]

4 музей за відвідуваністю у Великій Британії
ДиректорПатрік Валланс[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтwww.nhm.ac.uk
Музей природознавства (Лондон). Карта розташування: Сполучене Королівство
Музей природознавства (Лондон)
Музей природознавства (Лондон) (Сполучене Королівство)
Мапа

CMNS: Музей природознавства у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Музей природознавства (англ. Natural History Museum) — один з трьох великих музеїв на Ексхібішн роуд у Південному Кенсінгтоні у Лондоні (інші два це Музей науки та Музей Вікторії та Альберта). Головний вхід виходить на Кромвель Роад. Спонсором музею є Міністерство культури, медіа та спорту (англ. Department for Culture, Media and Sport).[8]

Музей природознавства (Лондон) займав восьме місце в ТОП-20 музеїв світу за чисельністю відвідувань у допандемічному 2019 році за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше місце в ТОП-20 займав Лувр) та четверте місце серед британських музеїв. Музей у 2019 році мав майже 5,4 млн. відвідувань. Пандемія Covid-19 сильно вплинула на відвідування – у 2020 році кількість відвідувачів становила 1,2 млн. осіб, у 2021 році – 1,6 млн. У 2022 році стан справ покращився, відбулося певне відновлення інтересу до експозицій Natural History Museum, чисельність відвідувань збільшилась до 4,7 млн. Музей у 2022 році став за відвідуваністю першим серед британських музеїв. [9]

Історія

Основу колекції становить зібрання доктора Ганса Слоуна (1660–1753), яке включає гербарій та скелети тварин і людини, що спочатку виставлялися в Монтегю-хаусі (Блумсбері). Спершу цими експонатами завідував Британський музей.

У 1850-х роках професор Р. Овен (директор відділу природознавства Британського музею) поставив питання про розширення зборів та необхідності власного приміщення. 1864 року під музей було куплено ділянку землі в Кенсінгтоні.

Архітектурний проєкт був розроблений Френсісом Фоуком і після його смерті допрацьовувався Альфредом Вотерхаузом. Фасад витриманий в неороманському стилі. Будівництво було розпочато 1873 року та закінчилося 1880 року. Музей відкрився 1881 року; 1963 року він остаточно відокремився від Британського музею.

До 1992 року називався 'British Museum (Natural History) , а в науковій літературі був відомий під абревіатурою B.M. (N.H.) або BMNH[10].

Експонати

Музей відомий насамперед своїми колекціями скелетів динозаврів у центральному залі, зокрема знаменитим скелетом диплодока (завдовжки 26 метрів), а також цікавою механічною моделлю тираннозавра. У зоологічній частині розташовується 30-метровий кит. Музей має цікаву колекцію метеоритів.

У зовнішньому оздобленні та інтер'єрі музейного будинку використано теракоту майстрів фірми Gibbs And Canning Limited з Tamworth. Цеглини прикрашені зображеннями рослин, тварин та закам'янілостей. Вхід у музей вільний. Найближча станція метро — South Kensington.

Галерея

Примітки

  1. Visits made in 2009 to visitor attractions in membership with ALVA. Association of Leading Visitor Attractions. Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 21 травня 2010.
  2. а б https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
  3. Index Herbariorum / за ред. П. К. Голмгрен, N. H. Holmgren, L. C. Barnett — 1990.
  4. https://www.lobbyfacts.eu/datacard/natural-history-museum?rid=767244923940-53
  5. https://www.nhm.ac.uk/
  6. https://www.nhm.ac.uk/our-science/collections.html?
  7. https://www.nhm.ac.uk/discover/news/2022/january/sir-patrick-vallance-next-chair-of-the-board-of-trustees.html
  8. Museum governance. The Natural History Museum. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 14 березня 2010.
  9. TEA/AECOM 2022. Theme Index and Museum Index: The Global Attractions Attendance Report. Publisher: Themed Entertainment Association (TEA)
  10. Museums and Galleries Act 1992 [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)(Перевірено 15 травня 2011)

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya