Арка Веллінгтона

Арка Веллінгтона
51°30′09″ пн. ш. 0°09′03″ зх. д.
Країна	Велика Британія
Розташування	Вестмінстер
Тип	тріумфальна арка
Висота	960 см
Стиль	георгіанська архітектура
Архітектор	Decimus Burton^d
Дата заснування	1828
Арка Веллінгтона Арка Веллінгтона (Велика Британія)
Медіафайли у Вікісховищі

Арка Веллінгтона (англ. Wellington Arch), також відома як Конституційна Арка чи (початково) як Арка Грін-Парку, — тріумфальна арка, розташована на південь від Гайд-парку в центральному Лондоні та західному куті Грін-парку (зараз вона ізольована на острівці безпеки посеред дороги). Арка була початково збудована у 1826—1830 роках неподалік від сучасного місця розташування, куди була переміщена у 1882-83 роках. Колись на її верхівці стояла статуя першого герцога Веллінгтона; задумка початкового проекту встановити на верхівці «квадригу» не була реалізована до 1912 року.

Історія

Гравюра 1827 року демонструє повний обсяг прикрас арки, які передбачалось зробити, включно з рельєфами та статуями. Ця гравюра була надрукована, коли арка ще тільки будувалась

І Арка Веллінгтона, і Мармурова Арка (спочатку розташована перед Букінгемським палацом) були задумані 1825 королем Георгом IV для вшанування перемог Британії у Наполеонівських війнах. Арка Веллінгтона також мала слугувати зовнішніми воротами на вулиці Констітьюшн Хілл, а отже парадним в'їздом до центрального Лондону з заходу.  На тому місці раніше (у 18-му ст.) стояли ворота дорожньої застави, і люди вважали це початком Лондона (що видно з прізвиська Епслі-хаус — «№ 1, Лондон»); арка мала вказувати на важливість місця.

Арка була збудована 1826–1830 за кресленнями Децимуса Бартона. Вона мала стати частиною єдиної композиції разом з екраном Бартона, який формує вхід Гайд-парк Корнер до Гайд-парку. Початково арка стояла на південь від екрану, орієнтована під прямим кутом до кінця Констітьюшн Хілл, що формувало вхід до парадного церемоніального шляху до Букінгемського палацу. До екрану примикає Експлі-хаус, лондонська резиденція герцога Веллінгтона.

Арка має єдиний проїзд, використовує коринфський ордер.^[1] Значна частина проектованих прикрас не була виконана з причин економії, оскільки король перевищив витрати на переоблаштування Букінгемського палацу в той же період.

Статуя Велінгтона

Статуя Веллінгтона на арці у 1850-х

У 1846 арку обрали як місце встановлення статуї Артура Веллслі, першого герцога Веллінгтона, військового та прем'єр-міністра. Його бронзова статуя, яку встановили на арці, важила 40,62 тонни та мала висоту 8,53 м, і була найвищою кінною статуєю, колись створеною.^[2]

Ця статуя створила суттєві суперечки та осміювання у суспільстві того часу. Були намірі перемістити її в інше місце, але це було б образою для герцога, і королева Вікторія наказала її залишити на арці, де вона і лишалась до смерті герцога.

Переміщення арки

Квадрига

При розширенні дороги у 1882-3 роках арку трохи перемістили до її сучасного розташування, де вона втратила початковий зв'язок з входом до Гайд-Парку, але стала перпендикулярною вулиці Констітьюшн Хілл, а отже продовжила слугувати парадним входом на неї. Зараз арка стоїть по центру великого острівця безпеки на цій вулиці, утвореного після обрізання західного кінця Грін-парку.

Коли арку відбудували на новому місці, статую Веллінгтона наверх не поставили. Спочатку її замінили меншою кінною статуєю герцога (яку поставили на постаменті неподалік), а саму відправили до Олдершота. Децимус Бартон у кресленнях передбачав згори скульптуру квадриги.^[3] і це нарешті було зроблено 1912 року. Бронзова скульптура заснована на меншому оригіналі, який сподобався королю Едуарду VII на виставці у Королівській академії мистецтв. Скульптура зображує богиню перемоги Ніке, яка спускається з неба на колісниці війни. Візник має обличчя маленького хлопчика (вважається, що сина лорда-спонсора скульптури), а ангел миру створений з Беатріс Стюарт.^[4] Квадрига є найбільшою бронзовою скульптурою Європи.

Доступ публіки

Арка всередині є пустотілою і до 1992 року в ній розміщувалась маленька станція поліції. У 1999 році власність на арку була передана до «English Heritage», і в половині арки було облаштовано три поверхи виставки про історію арки та деякі її використання. Відвідувачі можуть вийти на тераси по обидві сторони верхівки з квадригою. Друга половина слугує вентиляційною шахтою для транспортного тунелю, облаштованого у 1961-62 рр.^[5] , через що щороку близько трьох разів викликаються пожежники людьми, які сприймають вихід теплого запиленого повітря з шахти за пожежу.

Примітки

1. Elmes, James (1827). Metropolitan Improvements in the Nineteenth Century. London: Jones and Co. с. 134. 
2. Campbell Dixon, Anne. Anne Campbell Dixon explores the history of Wellington Arch, which has just been reopened after a long-overdue restoration Making a grand entrance once again. Telegraph Travel. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 30 серпня 2012. 
3. The Wellington Statue and Hyde Park Corner. Daily News (London). 28 березня 1884. 
4. Obituary – Sir Patrick Leigh-Fermor. The Daily Telegraph. London. 10 червня 2011. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 18 листопада 2015. 
5. Ian Mansfield (6 January 2014), Hyde Park Corner's Massive Hidden Ventilation Shaft [Архівовано 2 серпня 2020 у Wayback Machine.] (IanVisits blog)

Посилання

• Сторінка на English Heritage [Архівовано 23 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Старі фото арки вікторіанської доби [Архівовано 14 березня 2010 у Wayback Machine.]