У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Лобода .
Андрій Митрофанович Лобода (14 (26) червня 1871 (18710626 ) Свенцяни — †1 січня 1931 , Київ ) — фольклорист , літературознавець , етнограф , педагог , історик театру . Член Київського товариства старожитностей і мистецтв , академік ВУАН (з 1922 року), член-кореспондент Російської АН (1924 ; з 1925 року — АН СРСР ), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1924)[ 1]
Народився 14 (26 червня ) 1871 року в місті Свенцянах (нині Швянченіс , Литва ) в сім'ї дрібного службовця, уродженця Чернігівської губернії . У 1890 р. закінчив Катеринославську класичну гімназію, в 1894 р. — слов'яно-російське відділення історико-філологічного факультету Київського університету . Учень професорів П. Владимирова , М. Дашкевича , Т. Флоринського .
У 1895 —1897 роках — професорський стипендіат , а потім приват-доцент Київського університету.
У 1904 р. захистив магістерську дисертацію (присвячена дослідженню російських билин про сватання ). Цього ж року зайняв посаду екстраординарного професора Київського університету.
У 1906 р. став одним з ініціаторів повторного відкриття і професором Вищих жіночих курсів у Києві .
Від 1915 року був головним редактором видання «Університетські вісті» (рос. Университетские известия ).
Від 1917 р. (після захисту докторської дисертації [ 1] шекспіріану в Росії; праця не опублікована) став ординарним професором кафедри російської мови і літератури, пізніше — завідувачем кафедри російської літератури Київського університету.
Від 1921 р. очолював Етнографічну комісію при ВУАН .
13 лютого 1922 р. обраний академіком ВУАН за спеціальністю етнографія , 1923 року — віце-президентом ВУАН (займав цю посаду до 1925 року). Цього ж року очолив секцію літератури Київської науково-дослідницької кафедри мовознавства , став членом Центрального бюро краєзнавства при Російській АН . Тривалий час був секретарем Історичного товариства Нестора-літописця .
У 1924 р. обраний дійсним членом філологічної секції НТШ . 1 грудня цього ж року став членом-кореспондентом Російської АН. У 1925 —1930 рр. був засновником і головним редактором часопису «Етнографічний вісник» .
У 1927 р. нагороджений Великою золотою медаллю Всесоюзного географічного товариства за значний внесок в українське народознавство, розвиток краєзнавчого руху.
Могила Андрія Лободи Помер 1 січня 1931 р. і похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 15, ряд 1, місце 15).
Опублікував близько 100 наукових праць, основні з них присвячені дослідженням східнослов'янського, переважно російського, героїчного епосу
(рос.) «Белорусская народная поэзия и русский былинный эпос», 1895 ;(рос.) «Русский богатырский эпос», 1896 ;(рос.) «Русские былины о сватании», 1902 .Присвячені — історії української і російської фольклористики. Серед його доробку — статті про П. Куліша , М. Максимовича , О. Пипіна , В. Антоновича , О. Веселовського .
Підготував 2-ге видання книги М. Драгоманова «Нові українські пісні про громадські справи», ініціював створення та редагував покажчик, укладений О. Ю. Андрієвським , «Бібліографія літератури з українського фольклору» (1930, т. 1). Надавав перевагу історичному методові дослідження, критикував настанови міфологічної школи, намагався вивчати пам'ятки в соціально-історичному і культурно-побутовому контексті.
Академик Андрій Лобода. 1894—1924. Його життєпис і спис наукових праць (З нагоди 30-ліття його науково-літературної діяльности) [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Записки Історично-філологічного відділу ВУАН . Книга 4. К ., 1924.Попов П. М. , Академік А. М. Лобода як фольклорист. «Народна творчість та етнографія», 1959, № 2.Музиченько С. , Андрій Лобода. «Народна творчість та етнографія», 1971, № 3.Клименко І. В. , Лобода Андрій Митрофанович // Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. К ., 2002.Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України . Інститут історії України . — К . : Наукова думка , 2009. — Т. 6: Ла-Мі. — 790 с.Перченок Ф. Ф. , К истории Академии наук // In memoriam: Исторический сборник памяти Ф. Ф. Перченка, М .—СПб ., 1995. (рос.) Березовський И. П. , Лобода А. М. // Славяноведение в дореволюционной России. М ., 1979. (рос.) Перетц В. Н. , А. М. Лобода (некролог). «Известия АН СССР», 1931, № 5. (рос.)
