Науковий ступінь (учений ступінь, академічний ступінь, титул) — ступінь офіційно прийнятої кваліфікаційної системи, що ранжує наукових і науково-педагогічних працівників у визначених галузях знань. В Україні присуджують наукові ступені доктора філософії й доктора наук, як правило, після додаткових етапів навчання у дослідному (аспірантському) підрозділі у вищому навчальному закладі (інституті, університеті, академії) або у науковій установі (науково-дослідному інституті), після здачі додаткових екзаменів, після певної кількості прилюдних обговорень своїх наукових робіт на наукових конференціях, після видання певної кількості своїх науково-практичних робіт у акредитованих збірниках наукових робіт і реалізації їх на практиці, після підготовки й публічного захисту своєї узагальнюючої наукової роботи у формі дисертації кандидата або доктора наук на засіданні акредитованої спеціалізованої вченої ради за визначеною галуззю знань і після узгодження цього рішення з Вищою атестаційною комісією України.
З 1993 року Вища атестаційна комісія України розробила «Додаток до диплома кандидата наук», що засвідчує відповідність наукових ступенів «Кандидат наук» і «Doctor of Philosophy» (Ph.D.). З 2004 року запроваджений удосконалений порядок оформлення «Додатка» і кожен кандидат наук зміг отримувати диплом PhD як додаток до диплому кандидата наук[1].
В Україні з липня 2016 року запровадили замість наукового ступеня кандидат наук загальноприйнятий у світі науковий ступінь доктор філософії (з лат.Philosophiæ doctor, Ph.D., іноді PhD чи DPhil). Присудження наукового ступеня «кандидат наук» тривало до 31 грудня 2019 року (після проведення захисту кандидатських дисертацій особами, які вступили в аспірантуру 2015 року)
Історія
Практика присудження наукових ступенів (інша назва учені ступені, також вживається як академічні ступені, точніше його частина; інколи як вчені титули) веде історію з часів перших західноєвропейських університетів. У XII столітті вперше ступінь доктор права була присуджена в Болонському університеті (у 1130 році), а доктора медицини — в Салернскому інституті (Італія). У XIII століттіПаризький університет запровадив ступінь Доктор богослов'я (теології). Спочатку титул доктора (лат.Doctus буквально «Науковець») і магістра (лат.magister — «вчитель») були близькими та взаємопов'язаними. Ступінь доктора передувала ступінь ліценціата (лат.licenciatus — «має право»), для одержання якої потрібно було скласти іспити і предоставити письмову роботу, а ступінь магістра — бакалавра (піздньолат.Васса-laureus — «увінчаний лаврами»), який присуджувався особам, що успішно склали іспит за фахом. Ієрархічна система ступенів магістр — доктор склалася вже у XV-XVII століттях, та з поширенням університетів була введена у більшості країнах Європи і закріплена університетськими статутами. У тих університетах, де нижчі ступені (бакалавр, ліценціат) скасовувалися, вимоги до них переносилися на вищі; в ряді країн для здобуття ступеня магістра був введений іспит за фахом. Присудження ступенів тривалий час супроводжувалося торжеством і церемонією, що символізувала вступ у вчене братство. При корпоративній організації університетів ступінь магістра давала право на заміщення посади викладача лише в стінах певного університету, тоді як присвоєння ступеня доктор було передумовою самостійного ведення наукової та дослідницької роботи.
Ступінь доктора є вищою. У більшості зарубіжних країн найменування докторського ступеня не відображає детальної спеціалізації: найбільш розповсюджений ступінь доктор філософії не означає спеціалізацію його носія саме у філософії, а може відноситись до широкого спектра як гуманітарних, так і природничих наук, від фізики і математики до філології. В університетахВеликої Британії і країн, які традиційно використовують британську систему організації університетів, науковий ступінь доктор філософії (англ.Doctor of philosophy) є найвищим, але присуджується також почесний ступінь доктор наук (англ.Doctor of sciences) для заслужених науковців.
У деяких областях знань науковий ступінь доктора має назву не доктор філософії, а доктор права (Legum Doctor, Doctor of Law), доктор медицини (Medicinæ Doctor, Doctor of Medicine), доктор теології (Divinitatis Doctor, Doctor of Theology/Divinity). Ці чотири (з доктором філософії) ступеня відповідають традиційній структурі середньовічних університетів, які зазвичай складалися з факультетів юриспруденції, медицині, теології та філософії (на останньому вивчались всі ті науки, які не можна було віднести до перших трьох).
У Франції та країнах, що використовують французьку систему вищої освіти, титул доктора охоплює кілька ступенів[джерело?], найнижча з котрих доктор третього циклу (фр.Docteur de troisieme cycle — таким циклом вважаються 5—6-й роки навчання в університеті), наступні — доктор університету (фр.Docteur de l'Universite, що встановлена в 1897 році та присуджується за підсумками захисту дисертації і як полегшена щодо вимог призначається головним чином іноземцям) та державний доктор фр.Docteur de l'Etat; вимагається подання двох друкованих дисертацій — головної (англ.These principale) на тему, обрану дисертантом, і додаткової (англ.These complemen-taire) на тему, визначену факультетом.
В багатьох академічних установах світу людині в знак визнання її наукових або інших заслуг починаючи з XIX століття може бути присуджена почесна ступінь доктора цієї установи (лат.Honoris causa, скорочено: h.с., лат.Doctor honoris causa, скорочено: D.h.с.), що не потребує захисту дисертації, але і не дає прав звичайного доктора.
В Російській імперії наукові ступені вперше впроваджені «Указом про устрій училищ» від 24 січня1803 року. Право присуджувати ступінь доктора спочатку було даровано п'яти університетам: Харківському, Московському, Дерптському (Юр'ївському, пізніше Тартуському) та Казанському, а також Віленському університету, який мав особливу юрисдикцію. Пізніше право присуджувати наукові ступені отримали університети у Києві, Варшаві та Санкт-Петербурзі. З 1803 року на філософських та юридичних факультетахуніверситетів передбачалося присудження 3 ступенів: кандидата університету, магістра і доктора, а на медичному факультеті — доктора медицини. Ступені присуджувалися на основі окремих університетських статутів. Протягом XIX століття правила і порядок присвоєння цих ступенів неодноразово змінювалися, а процедура здобуття наукових ступенів була багатоетапною. Перший ступінь кандидат університету (від лат.Candida «біла тога» — призначений для заняття місця, посади, для вступу куди записаний в очікування черги) присуджувався випускникам вишів, які закінчили університети з відзнакою, за наявності рукописної дисертації. Існували також кандидати комерції — золоті медалісти комерційних училищ. Процедура підготовки та публічного захисту дисертації на здобуття наукового ступеня магістра і доктора передбачала здачу усних і письмових іспитів, подання роботи, її експертиза на факультеті і подальший публічний захист дисертації, за участю спочатку одного, а рік потому трьох офіційних і неофіційних опонентів. У 1819 році Міністерством народної просвіти було затверджено єдине обов'язкове для всіх університетів імперії «Положення про виробництво в учені ступені», в якому визначалися науки, за якими проводились екзаменаційні випробування на присудження наукових ступенів та згідно з котрим ступінь кандидата університету присуджувалася всім випускникам, які на відмінно закінчили курс. Для інших здобувачів-випускників присудження цього ступеня передбачало написання твору в присутності екзаменаторів. Магістерський іспит складався з двох питань, а докторський — з чотирьох, на котрі належало відповісти в письмовій формі. Докторські дисертації було прийнято писати на латині. Кандидат університету і доктор іменувалися по факультету, а магістр отримував найменування по одному з 14 розрядів наук, вперше встановлених у практиці присудження наукових ступенів. Не слід змішувати ступінь кандидата університету та сучасний ступінь кандидата наук; першій скоріш відповідає сучасному ступеню магістра, що присуджується по закінченню університету, тоді як ступінь магістра того часу був вищий за ступінь кандидата університету, за рівнем та складністю здобуття його можна порівняти з сучасним ступенем кандидата наук або доктора філософії.
Затвердження в ступені магістра та доктора здійснювалося Міністром народної просвіти.
У 1837, 1844 та 1864 роках приймалися нові «Положення вимог до дисертацій», змінювалася кількість іспитів, номенклатура спеціальностей, з'явився дозвіл писати дисертації російською мовою, а не латинською як це було раніше. «Положенням про випробування на вчені ступені» від 1837 року була зменшена кількість питань на докторському іспиті та розмежовані головні і додаткові предмети магістерських іспитів. Латинь стала обов'язковою мовою лише для дисертацій з класичної філології та медицини. Нововведення торкнулися і розрядів наук: ступінь доктора без спеціалізації збереглася тільки для юристів (доктор прав), також засновані нові ступені (доктор математичних наук, доктор природничих наук, доктор загальної словесності та доктор східної словесності). Згідно з універсальним Статутом 1835 року було зміцнено і продовжено подальшу централізацію системи підготовки наукових кадрів. «Положенням про виробництво в учені ступені» 1844 року було змінено порядок здачі магістерських та докторських випробувань; крім того, кількість розрядів наук, з котрих присуджувалася ступінь магістра, збільшилася до 22, а латинь, як обов'язкова мова дисертацій з класичної філології, була скасована (докторські дисертації по медицині писалися латиною до 1859 року). Університетський статут 1863 року надав ученим радам право присвоювати заслуженим науковцям ступінь почесного доктора без захисту дисертації, а особам, які не мали ступеня магістра, і без іспиту.
До 1864 року дисертація частіше представлялася на факультет у вигляді рукопису або у вигляді опублікованої книги. «Положенням про вчені ступені» 1864 року передбачалося попередня публікація магістерської і докторської дисертацій, а з 1884 року дисертації стали представлятися тільки в друкованому вигляді тиражем не менше 300 примірників, автореферат дисертації не публікувався, проте був потрібний додаток до дисертації у вигляді тез обсягом не більше чотирьох сторінок. Частина дисертацій вручалася членам факультетського активу, інша надходила на продаж. Зміст і якість дисертації обговорювалося в наукових колах. Захист дисертації проходила на засіданні факультету, в якому брали участь члени ради факультету та бажаючі. Обсяг магістерської та докторської дисертації у другій половині XIX — початку ХХ століть з гуманітарного профілю, як правило, становили 200—400 сторінок, дисертації фізико-математичних факультетів — не перевищували 200 сторінок. На дисертацію призначалися два офіційних опонента (як правило, з числа професорів даного факультету, опоненти з інших університетів не запрошувалися), офіційними опонентами могли бути навіть викладачі, які не мали аналогічного наукового ступеня. За умови одноголосного голосування за магістерську дисертацію міг бути присуджений науковий ступінь доктора. Рішення факультету затверджувалося вченою радою університету, та як результат, здобувачеві видавався диплом магістра або доктора наук. У 1864 році були скасовані докторський іспит і затвердження дисертацій міністерством народної просвіти. Кількість розрядів наук збільшилася до 39, однаково як для магістрів, так і докторів. Розряди наук, які визначали спеціалізацію науковця, стали відповідати поділу за кафедрами університетів. У 1884 році кандидатський ступінь був скасований.
З 60-х років XIX століття рукописні дисертації змінилися друкованими, також, на відміну від країн Західної Європи, стала практикуватися їх публікація у вчених записках та працях університетів і наукових товариств, а також у галузевих журналах. До дисертації додавалися друковані тези, що відображали основні наукові положення, які виносилися до захисту. Дисертація, не допущена до захисту одним з університетів, могла бути представлена в інший. Університетський статут 1884 року скасував ступінь кандидата університету і надав факультетам право в окремих випадках присуджувати ступінь доктора за магістерську дисертацію.
До 1819 року в Російській імперії науковий ступінь доктора також був класним чином (скасований указом про введення «Положення про виробництво в учені ступені» від 20 січня 1819 року), відносився до IX класу Табеля про ранги (спочатку привласнювався тільки службовцям Академії наук), за статусом був нижче колезького асесора, але вище колезького секретаря і титулувався «Ваше благородіє» та давав право на особисте дворянство. Надалі докторам стали присвоювати вищі статські чини (надвірного радника (VII клас) і навіть таємного радника[джерело?]), оскільки з 1803 року чин титулованого радника автоматично присвоювався магістрам і рівним їм. На початку XX століття докторам автоматично присвоювався чин дійсного статського радника (IV клас, що забезпечувало отримання спадкового дворянства) з правом носіння мундира по відомству. Передбачалося, що це стимулюватиме магістрів до захисту докторських дисертацій, оскільки в той час через велику складність процедури захисту абсолютна більшість професорів мали ступінь магістра, а звання професора саме по собі вже давало чин V класу, статського радника (звання екстраординарного професора — чин колезького радника, VI клас), хоча і без права носіння мундира. Крім того, надалі професори могли отримати цей чин і за вислугою.
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Після жовтневих подій1917 року наукові ступені були скасовані розпорядженням Народного комісаріату просвіти Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки від 1 грудня1918 року, як пережиток «старого режиму». Повністю ліквідована університетська система самоврядування та університетська автономія, а викладачів стали готувати лише «Інститути червоної професури». Тому в 20-30-х роках XX століття в науковій пресі СРСР почалося широке обговорення необхідності створення нової системи наукових ступенів. 13 січня1934 та у березні 1937 років постановами Радянського народного комісаріату РСФСР були відновлені наукові ступені кандидата наук (більш спрощений за вимогами присудження та меншою дисертацією ніж аналогічний, в той час, ступені магістра, та здійснено з метою полегшення здобуття наукового ступеня малограмотними претендентами та дати їм право займати посади доцента і професора, інші керівні посади в навчальних і наукових закладах) та доктора наук, встановлені кандидатські іспити та визначено порядок захисту дисертацій за аналогією дореволюційної системи академічних ступенів та з оглядкою на німецьку систему академічних ступенів. Право видачі дипломів наукових ступенів, яке раніше належало інститутам і університетам, були передані адміністративним органам: спочатку Кваліфікаційним комісіям при Наркоматах, АН СРСР, республіканських та галузевих академіям, а у 1934 році заснованій загальносоюзній Вищій атестаційній комісії (ВАК) за клопотанням вишів і науково-дослідних установ, і перший час мала ідеологічну окраску: пріоритетність претендентів визначалася за класовим походженням, їх партійністю та політичними поглядами. Того ж року ряд вишів (інститути народної просвіти) були перейменовані в університети, однак при цьому не було мови про повернення університетськоїавтономії у присудженні наукових ступенів. У 1937 році був визначений перелік галузей наук, за якими проводиться захист дисертацій. Пізніше для присудження наукових ступенів були встановлені: подання друкованого авторефератудисертації (з 1949 року), обов'язковість попередньої публікацій по темі дисертації (з 1958 року) та обмеження обсягу дисертації (з 1973 року). У 70-80-х роках кваліфікація фахівців здійснювалася за галузями: біологічні, ветеринарні, географічні, геолого-мінералогічні, медичні, психологічні (відокремлені від педагогічних у 1968 році), сільськогосподарські, технічні, фармацевтичні, фізико-математичні, хімічні та юридичні науки, а також мистецтвознавство і архітектура. Кожна галузь науки передбачала додаткові підрозділи — в цілому більше 500 спеціальностей. Протягом 1934-1986 років у цілому по СРСР було захищені 518 700 дисертацій, у тому числі 473 тисяч кандидатських і 45,7 тисяч докторських дисертацій, тобто близько 11 тисяч робіт на рік (за винятком воєнних років), відношення ж докторів до кандидатів наук становило близько 1:10.
Вища атестаційна комісія України у 1993 році повідомила, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 199 «Про затвердження описів дипломів доктора і кандидата наук та атестата старшого наукового співробітника і переліку галузей науки, з яких може бути присуджений науковий ступінь» розроблено і затверджено президією ВАК України нову форму — «Додаток до диплома кандидата наук» (далі за текстом — «Додаток»), що засвідчує відповідність наукових ступенів «Кандидат наук» і «Doctor of Philosophy» (Ph.D.).
Документ складений англійською мовою відповідно до моделі, розробленої Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/SEPES і містить інформацію про кваліфікаційний рівень наукового ступеня «Кандидат наук» в національній системі освіти України, основну наукову спеціальність, рівень освіти, результати кандидатських іспитів, рік захисту й назву кандидатської дисертації власника диплома кандидата наук.
З 1 січня 2004 року запроваджується новий удосконалений порядок оформлення «Додатка», що розроблений і виконується Центром інформаційно-технічного обслуговування «ЦІТО».
Виготовлення «Додатка» здійснюється на підставі Заяви встановленого зразка, котру подає власник диплома кандидата наук особисто або через довірених осіб (письмове доручення для цього непотрібне), де вказується бажаний правопис прізвища, ім'я та по батькові англійською мовою.
Архітектура наукових ступенів
При загальній єдиній системі наукових і університетських ступенів спостерігаються деякі відмінності в окремих країнах.
Особливості атестацій наукових кадрів і присудження наукових ступенів у країнах Європи та Америки:
Країна
Кількість наукових ступенів
Вищі повноваження щодо присвоєння наукових ступенів
Науковим ступенем вищого рівня є доктор наук, що здобувається особою, яка має науковий ступінь кандидата наук і, зазвичай, перебуває в докторантурізакладу вищої освіти або науково-дослідної установи. Здобуття ступеня доктора наук передбачає проведення оригінальних наукових досліджень, отримання наукових результатів, які мають суттєву наукову новизну і практичне значення, їх опублікування у наукових виданнях та публічний захист дисертації. Термін перебування в докторантурі на загальних умовах не перевищує 3 років.
Науковий ступінь кандидата наук присуджується радою з захисту дисертацій на підставі публічного захисту кандидатської дисертації, рішення котрого затверджується Президією ВАК у формі постанови відкритим або таємним голосуванням та вступає в силу з дня його прийняття радою з захисту дисертацій. Здобувачем наукового ступеня кандидата наук є особа з вищою освітою, яка склала кандидатські (диференційовані) заліки та кандидатські іспити із загальноосвітніх дисциплін, а також кандидатський іспит (кандидатські іспити) зі спеціальної дисципліни, відповідної спеціальності (спеціальностей) і галузі науки, за якими підготовлена і представлена до попередньої експертизи дисертація.
Науковий ступінь доктора наук присуджується Президією ВАК у формі постанови відкритим або таємним голосуванням, на підставі клопотання ради із захисту дисертацій за результатами експертизи докторської дисертації. Рішення про присудження ступеня набуває чинності з дня прийняття Президією ВАКпостанови з даного питання. Здобувачами наукового ступеня доктора наук є особи, які мають науковий ступінь кандидата наук та подали до попередньої експертизидисертацію.
Експертиза в раді по захисту дисертацій, що включає первинну і (при необхідності) додаткову експертизу, експертизу офіційними опонентами і опонуючої організацією та публічний захист у раді по захисту дисертацій.
Заключна експертиза в експертній раді ВАК та Президії ВАК.
Відповідно до правових основ оцінки кваліфікації наукових працівників та критеріїв визначення цієї оцінки, в Російській Федерації для наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації встановлені два наукових ступені (рос.Учёная степень): кандидат наук (рос.Кандидат наук) та доктор наук (рос.Доктор наук). Наукові ступені присуджуються з однієї з 21 галузі наук та відповідної спеціальності особам, які здобули післявишівську професійну освіту в аспірантурі (ад'юнктурі) або докторантурі та захистили кваліфікаційну роботу — дисертацію на здобуття наукового ступеня відповідно кандидата наук чи доктора наук, за сукупністю наукових робіт та мають відповідний документ державного зразка про науковий ступінь: диплом кандидата або доктора наук.[8][9]
Науковий ступінь доктора наук присуджується радою з захисту дисертацій (дисертаційна рада) на здобуття наукового ступеня доктора наук за результатами публічного захисту докторської дисертаціїздобувачем, які мають науковий ступінь кандидата наук. Докторська дисертація може бути представлена у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. На підставі позитивного рішення Вченої ради про присудження наукового ступеня та висновку Вищої атестаційної комісії при Міністерстві освіти і науки Російської Федерації, Міністерством освіти і науки Російської Федерації видається підтверджуючий документ — дипломдоктора наук.
Номенклатура галузей наук з яких присуджуються наукові ступені:[10]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
архітектура (арх.) біологічні науки (б. н.) ветеринарні науки (вет. н.) військові науки (військ. н.) географічні науки (геогр. н.) геологічні науки (геол. н.) державне управління (держ. упр.) економічні науки (е. н.) історичні науки (і. н.)
культурологія (культ.) медичні науки (мед. н.) мистецтвознавство (мист.) педагогічні науки (пед. н.) політичні науки (політ. н.) психологічні науки (психол. н.) сільськогосподарські науки (с.-г. н.) соціальні комунікації (соц. ком.) соціологічні науки (соц. н.)
технічні науки (т. н.) фармацевтичні науки (фарм. н.) фізико-математичні науки (ф.-м. н.) фізичне виховання і спорт (фіз. вих.) філологічні науки (філол. н.) філософські науки (філос. н.) хімічні науки (х. н.) юридичні науки (ю. н.)
Примітки: — природничі науки — технічні науки — гуманітарні науки — суспільні науки[16]
Кандидатська дисертація подається до захисту лише за однією спеціальністю, докторська — може подаватися за однією або двома спеціальностями однак лише однієї галузі науки. Ряд спеціальностей також допускають присудження наукового ступеня одного з кількох варіантів галузей наук, у залежності від переважної предметної області конкретної дисертації. Як приклад біофізика (02.00.04) передбачає присудження наукового ступеня з біологічних, фізико-математичних або медичних наук, однак, при цьому дотримується принцип «одна дисертація — одна галузь наук» незалежно від кількості охоплених спеціальностейдисертації та галузей наукспеціальності.
Кваліфікаційною науковою працею на здобуття наукового ступеня є дисертація, що виконується особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії та містить науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати досліджень, наукові положення, а у випадку прикладних — додатково відомості і документи, що підтверджують практичне використання отриманих здобувачем результатів, сукупність яких може кваліфікуватися як нове наукове досягнення, або вирішення наукових проблем, що мають важливе соціально-культурне, господарське значення, або як науково обґрунтовані технічні, економічні чи технологічні рішення, впровадження яких робить значний внесок у розвиток економіки України та підвищення її обороноздатності. Основні результати дисертації, підтверджуючі наукові досягнення — додаткові відомості і документи, публікуються в провідних рецензованих наукових журналах і виданнях. Наукова дисертація також супроводжується окремими друкованими авторефератами, де викладаються основні ідеї і висновки дисертації, зазначається внесок автора в проведене дослідження, ступінь новизни і практична значимість результатів досліджень.[17]
Перед захистом дисертації здійснюється ряд проміжних етапів:[17]
Попередня експертиза дисертації організацією, де виконувалася робота або до якої був прикріплений здобувач з видачею висновку про її наукову та практичну цінність.
Прилюдний захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата чи доктора наук проводиться на правоможному засіданні спеціалізованої вченої ради, що уповноважений МОНмолодьспорту розглядати дисертації по певному колу спеціальностей, за участю відповідно обов'язково двох чи трьох офіційних опонентів у форматі наукової дискусії. Під час захисту дисертант робить наукову доповідь за результатами дисертаційної роботи, відповідає на критику опонентів і на питання аудиторії. Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня вважається позитивним, якщо за нього проголосувало шляхом таємного голосування не менш як три чверті членів ради, які брали участь у засіданні.[17]
Між 22 країнами та Україною діють двосторонні угоди про взаємне визнання документів про наукові ступені, що передбачають порівняння українських дипломівкандидата та доктора наук до рівноцінних їм іноземних:[17][19][20]
Доктор (грец.δάσκαλος — у дослівному перекладі «вчитель») — науковий ступінь, що присуджується в країнах Європейського Союзу та інших високорозвинених країнах. Перші правила присудження наукового ступеня склав Папа Онорій ІІІ1219 року. Ступінь доктора надається особі, після промоції (лат.Promotio) або габілітації (лат.Habilitatio), під час якої претендент виступає з викладом своєї праці, а промотори (офіційні опоненти) дають їй оцінку та пропонують рішення — присудити науковий ступінь доктора відповідної галузі науки. Перед промоцією потрібно скласти ригорози (лат.Rigorosum) — екзамени зі спеціальності або близької галузі науки. Інколи ригорози може складатися із 10 і більше екзаменів. У деяких країнах, як наприклад в Австрії, при наявності вагомих праць науковий ступінь можуть присудити без промоції дисертації, а здачі трьох ригорозів. Оцінювання дипломів докторів може проводитись за чотирибальною шкалою, зокрема добре, дуже добре, з відзнакою (лат.Cum Laude) та з великою відзнакою (лат.Cum Laude Magna).
Типові наукові ступені доктора
Доктор богослов'я(грец.Doctor of Theology, ThD чи DTh)
Доктор у галузі інформаційних технологій (англ.Doctor of Information Technology, DIT)
Доктор державного управління (англ.Doctor of Public Administration, DPA)
Доктор управління охорони здоров'я(англ.Doctor of Healthcare Administration, DHA)
Доктор філософії (англ.Doctor of Philosophy, PhD чи DPhil) (практичного не має відношення до філософії і присуджується майже в усіх базових наукових областях)
Доктор юридичних наук (англ.Doctor of Juridical Science, JSD чи SJD (в США))
Доктор юридичних наук (англ.Doctor of Laws, LLD (надається тільки в США як почесний ступінь))
Габілітація (лат.habilis буквально «здатний», «придатний», лат.habilitation) — вища академічна кваліфікація деяких азійських та європейських університетів, наступна після наукового ступеня доктора. Після проходження процедури габілітації претенденту присуджується титул габілітованого доктора (лат.doctor habilitatus, Dr.Habil.), який дає право на заняття професорської посади в університеті. Проте варто відмітити, що титул габілітації не є окремим науковим ступенем, а лише кваліфікацією, додатковою до ступеня доктора, який дозволяє займати пост професорауніверситету.
Основним етапом габілітації є захист дисертації, підготовка котрої передбачає виконання наукової роботи значно більш високого рівня, ніж це потрібно для дослідження, після якого присвоюють звання доктора — і якісно, і кількісно (за обсягом дослідження). На відміну від дисертації на звання доктора, дана дисертація виконується самостійно, тобто не передбачає керівництва більш підготовленим вченим (доктором наук). Предметом рецензуванняопонентів є робота вченого в цілому, включаючи наукові публікації, педагогічна діяльність (видання навчальних посібників та підготовка лекційних курсів) та організаційна робота у сфері науки (участь у міжнародних наукових організаціях, керівництво науковими проектами тощо).
Ступінь доктора наук присуджують з певної галузі науки після успішного захисту дисертації. Здобувачами докторського ступеня можуть бути особи, які здобули дипломмагістра (нім.Diplom Magister) або отримали державний диплом у системі підготовки національних німецьких кадрів для керівних органів, а також низки спеціальностей особливого регістру — юристи, шкільні вчителі, фармацевти тощо, які надають після отримання дипломамагістра і за наявності дворічного професійного стажу (нім.Sta atse xamen). Захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук відбуваються тільки в університетах (нім.Universitaten). Навчання здобувачів здійснюється в докторантурі та пов'язане з проведенням докторантами самостійних наукових досліджень упродовж трьох років. Дисертаційне дослідження докторантами проводяться в інститутах Товариства Макса Планка, науково-дослідних центрах, у національних та індустріальних лабораторіях. Науковий ступінь доктора наук, участь у конкурсі після роботи за кордоном та наявність вагомих наукових здобутків дозволяє отримати першу професорську посаду (нім.W 2 — професор, але не завідувач кафедри, так званий «професор без влади»).
Докторська ступінь присуджується особам з академічним ступенем магістра або рівноцінним йому, які здали докторські іспити визначені Радою наукових установ (Університетською вченою радою) та захистили докторську дисертацію. Підготовкою докторів наук займаються університети і наукові центри, які мають третю ступінь вищої освіти — докторантуру (studia doktoranckie) та дозвіл Центральної комісії з наукових ступенів і звань присуджувати докторський ступінь. Докторантура здійснює навчання, що триває чотири роки, за стаціонарною та заочною формами. Вступ до докторантури здійснюється на конкурсній основі. Приймальна комісія готує рішення на основі проекту докторської дисертації, інтерв'ю з кандидатом на докторську програму, середньої оцінки його атестатубакалавра та магістра або ідентичній йому ступені; крім того, до уваги береться також і знання іноземної мови та наукова діяльність кандидата.
Доктор габілітований присуджується претендентам, які вже мають ступінь доктора, зробили значний внесок у науку чи мистецтво, пройшли процедуру габілітації та успішно захистили дисертаційну роботу.
У галузі мистецтва присвоюються кваліфікації І і ІІ степеня, які є рівнозначними званнями доктора й доктора габілітованого відповідно.
Завдяки схожості умов проходження програм навчання в докторантуріПольщі та аспірантуріУкраїни та вимог щодо захисту кваліфікаційних робіт, наукові ступені доктора та габілітованого доктора у Польщі відповідно прирівнюються до кандидата наук і доктора наук в Україні. Громадянам зазначених країн дозволяється продовжувати навчання чи здобувати наступний науковий ступінь в іншій — відповідно в Україні або Польщі.
[54]
Головними системами атестації наукових кадрів в Австралії, Великій Британії, Канаді, Новій Зеландії, США, та інших країн є англо-американська. Проте вони не уніфіковані, і, як правило, в кожному вищому навчальному закладі застосовується своя система присудження наукових ступенів.
Італія
Єдиним науковим ступенем в Італії, починаючи з 1999 року, коли відбулася реформа системи дипломів і ступенів відповідно до загальноєвропейських освітніх стандартів, є ступінь доктора (італ.Dottorato di Ricerca). Навчання здобувачів здійснюється в університетах, вступ у які для кожного вишу різниця. Здобувачами наукового ступеня можуть бути лише випускники італ.Laurea Specialistica (італ.LS з можливістю займатися науково-дослідницькою діяльністю), яка присвоюється після закінчення академічно орієнтованої дворічної програми і відповідає 120 кредитам (ECTS — європейської моделі розподілу навчального навантаження та накопичення кредитів) та написання кваліфікаційної роботи. Протягом першого року навчання студенти вивчають кілька загальноосвітніх університетських курсів, з яких здають іспити, а в кінці року індивідуально для кожного обирається область спеціалізації і науковий керівник. Протягом наступних років — здобувачі відвідують семінари відповідно до їх спеціалізації, а залишок часу присвячують дослідженням, збору інформації та роботі над дисертацією, представляючи регулярні звіти про результати роботи науковому консультанту. Програма проведення дослідницької діяльності з присудженням ступеня доктора наук (італ.Corsi di Dottorato di Ricerca - CDR) розрахована на три роки і включає написання дисертаційної роботи, однак у разі необхідності може бути продовжена ще на один рік без надання стипендії. Для найбільш обдарованих здобувачів наукового ступеня навчання може досягати до п'яти років. Завершивши роботу над дисертацією, претендент представляє її для процедури захисту — отримання позитивної оцінки незалежної Комісії та затвердження результатів дисертаційної роботи ректором університету. Після завершення докторантури особливо видатним студентам пропонується продовжити своє перебування у виші як асистент-професора (італ.Assistant professor) або постдока за контрактом строком від року до трьох років.
США
У США наукові ступені називаються академічними ступенями. Особи, що закінчили англійські і американські університети та інші заклади вищої освіти, отримують першу академічну ступінь бакалавра наук (або мистецтв) (англ.Bachelor), котра присуджується після здачі спеціальних іспитів, а іноді і захисту невеликої за обсягом реферативної дисертації. Диплом бакалавра, як правило, еквівалентний диплому про базову вищу освіту, що видається випускникам бакалавратури Українських вишів з чотирирічним терміном навчання, які здали державні іспити. Друга академічна ступінь в англо-американській системі — магістр наук (або мистецтв) (лат.Magister, англ.Master). Для отримання цього ступеня треба мати академічну ступінь бакалавра і пройти додатковий курс навчання протягом 1—2 років та здати магістерські екзамени. В деяких університетах, крім того, потрібно захистити і дисертацію. Наукова кваліфікація магістра приблизно та ж, що і випускників магістратури закладів вищої освіти України з 5-річним терміном навчання, які захистили дипломну роботу або дипломний проект. Найвища академічна ступінь — Доктор філософії, а в деяких університетах — доктор наук (математичних, фізичних та інших) (лат.Medicinae Doctor (M.D.), Philosophiae Doctor (Ph.D.), англ.Doctor of Medical Science (M.Sc.D.)). Право присудження ступеня доктора філософії, яка еквівалентна ступеню кандидата наук в Україні, мають всі університети та присуджується після виконання докторської праці і промоції (інколи це габілітація). При цьому можуть зараховувати іспити — ригорози, складені при отриманні ступеня магістра.
Типові для США наукові ступені:
Doctor of Arts (DA)
Doctor of Business Administration (DBA)
Doctor of Canon Law (JCD)
Doctor of Design (DDes)
Doctor of Education (EdD)
Doctor of Engineering (DEng/Dr. Eng./EngD)
Doctor of Information Technology (DIT)
Doctor of Laws (LLD) (In the US, the LLD is only awarded as an honorary degree.)
Doctor of Juridical Science (JSD/SJD) (in the US)
Doctor of Management (DM)
Doctor of Medicine (MD the United Kingdom and many Commonwealth countries)
Doctor of Osteopathic Medicine (DO)
Doctor of Philosophy (PhD or DPhil)
Doctor of Professional Studies (DPS)
Doctor of Science (DSc)
Doctor of Social Science (DSocSci)
Doctor of Public Health (DrPH, DPH)
Doctor of Theology (ThD or DTh)
Франція
У Франції науковим ступенем слід вважати ступінь доктора (фр.Doctor). Підготовку здобувачів наукового ступеня здійснюють докторантуриуніверситетів (фр.Ecole Doctorale). Здобувачами наукового ступеня можуть бути особи, які мають дипломмагістра або диплом інженерної школи. Навчання в докторантурі проводиться під контролем наукового керівника в рамках наукової команди або в науковій лабораторії (фр.Unité de Recherche), яку прикріплено до певної докторантури. Також здобувач може укласти угоди з промисловими підприємствами про навчання в рамках ведення наукових досліджень (фр.CIFRE), що дозволяє молодим вченим виконувати дисертацію на підприємстві в рамках реалізації програми НДДКР з взаємодією з незалежною науковою командою, яка не працює на даному підприємстві. Програма проведення дослідницької діяльності в докторантурі розрахована на три роки, з котрих навчання триває рік, а решту часу приділяється дослідженню. Офіційних вимог щодо необхідності публікацій для допуску до захисту у французьких університетах немає. Все вирішується за місцевими критеріями і іноді комісія допускає до захисту докторантів майже без публікацій. Однак у багатьох наукових дисциплінах для того, щоб бути допущеним до захисту дисертації, необхідно опублікувати кілька статей в журналах, які включені в міжнародні індекси цитування. Готовність дисертації до захисту визначається науковим керівником. У разі позитивного рішення за три місяці до захисту дисертації надсилається двом рецензентам (фр.Rapporter), яких підбирає науковий керівник з іншої лабораторії чи факультету. Захист дисертації проводиться при засіданні журі та включає озвучення доповіді здобувачем і надання відповіді на запитання рецензентів. Питання про присудження наукового ступеня вирішується рецензентами, за умови отримання позитивних відгуків від рецензентів. Після захисту якщо потрібно вносяться виправлення в текст дисертації та роздруковується робота в кількох екземлярах, три з яких обов'язково залишаються в університеті. На фінальному етапі рецензії разом з досьє здобувача подаються в університет, котрий на їх основі видає диплом доктора.
У другій половині ХХ століття першим науковим ступенем у Франції був ступінь ліценціата (математики, фізики, хімії тощо), для одержання якої потрібно було здати протягом 2-3-го, а інколи й 4-го року навчання у вищій школі 3—4 іспитів та виконати курсову роботу. Ступінь ліценціата давала право працювати вчителем у середній школі 1-го ступеня. Науковий ступінь агреже або доктора 3-го циклу присуджувався після закінчення університету, складення додаткових іспитів і захисту дисертації. Ступінь агреже давав право бути викладачем ліцею, а ступінь доктора (наприклад, доктора-інженера) — зайняти досить високу посаду в промисловості або будь-якому закладі. У зв'язку з участю Франції у Болонському процесі у 2003 році було прийнято нову систему освіти, що передбачає присудження єдиного наукового ступеня доктора.
Агреже (від фр.agrege — «прийнятий у товариство») — науковий ступінь на право викладання в середньому навчальному закладі (ліцеї), а також в університетах на природничо-наукових та гуманітарних факультетах. Уперше ступінь запроваджений у 1808 році у Франції.
Гранд доктор
Науковий ступінь гранд доктор філософії (англ.Grand PhD) заснований у рамках Глобальної Системи Освіти, право присудження якої відповідно до статуту, 27 травня 2013[джерело не вказане 4263 дні] підписаним Міністром Юстиції Бельгії, належить Європейській Академії Інформатизації (Academie Europeenne d'Informatisation — AEI), заснованої з ініціативи Короля Бельгії Альберта II відповідно королівським декретом № 7/CDLF/14.352/S від 19 вересня1999 року.
Почесний доктор (лат.honoris causa, h.c. — буквально «Заради пошани», повністю лат.Doctor honoris causa, Dr.h.c.) — ступінь доктора наук або доктора (в залежності від системи наукових ступенів) без захисту дисертації, що присвоюється на підставі здійснення значних досягнень претендента в науці чи культурі, навчальним закладом, що вважає почесним присутність даної особи в рядах викладацького складу, навіть якщо присутність носить символічний характер. Якщо особа була удостоєна даного звання кілька разів (в кількох університетах), їй присвоюється Dr.h.c.mult. Вперше впроваджений в університетах як титул (звання) у XIX столітті. В Російській імперії інститут почесних докторіврос.«мужей, известных своей ученостью и сочинениями, или отличившихся в государственной службе в иностранных землях и в Российской империи», але не захистивших докторську дисертацію діяв спочатку протягом 1803 — 1819 років, потім з 1863 року. Починаючи з 30-х роківХХ століття вже в СРСР, після нетривалого ліквідування, був знову відновлений. Почесний доктор також присвоюється Оксфордським університетом, який визнав почесними всіх прем'єр-міністрів Великої Британії, окрім Маргарет Тетчер (відмовив 1985 року).[56][57]
↑Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 199 «Про затвердження описів дипломів доктора і кандидата наук та атестата старшого наукового співробітника і переліку галузей науки, з яких може бути присуджений науковий ступінь»
قرية بيت أبو مرعى - قرية - تقسيم إداري البلد اليمن المحافظة محافظة صنعاء المديرية مديرية أرحب العزلة عزلة بني مرة السكان التعداد السكاني 2004 السكان 81 • الذكور 40 • الإناث 41 • عدد الأسر 7 • عدد المساكن 8 معلومات أخرى التوقيت توقيت اليمن (+3 غرينيتش)...
Moonrise KingdomPoster film Moonrise KingdomSutradara Wes Anderson Produser Wes Anderson Scott Rudin Steven M. Rales Jeremy Dawson (produser) Ditulis oleh Wes Anderson Roman Coppola PemeranJared GilmanKara HaywardBruce WillisEdward NortonBill MurrayFrances McDormandTilda SwintonPenata musikAlexandre DesplatSinematograferRobert YeomanPenyuntingAndrew WeisblumPerusahaanproduksiAmerican Empirical PicturesIndian PaintbrushDistributorFocus FeaturesTanggal rilis 16 Mei 2012 (2012-05-16)&...
Kalimantan Barat IIDaerah Pemilihan / Daerah pemilihanuntuk Dewan Perwakilan RakyatRepublik IndonesiaWilayah Daftar Kabupaten : Kapuas Hulu Melawi Sanggau Sekadau Sintang ProvinsiKalimantan BaratDaerah pemilihan saat iniDibentuk2019; 4 tahun lalu (2019)Kursi4Anggota Lasarus (PDI-P) Krisantus Kurniawan (PDI-P) Adrianus Asia Sidot (Golkar) Yessy Melania (NasDem)Dibentuk dariKalimantan Barat Kalimantan Barat II adalah sebuah daerah pemilihan dalam pemilihan umum...
Voce principale: Attentati dell'11 settembre 2001. Il presidente della Russia Vladimir Putin scrive un messaggio di consolazione alle vittime degli attentati dell'11 settembre 2001 Le vittime degli attentati dell'11 settembre 2001 furono 2 977, esclusi i diciannove dirottatori: 246 su quattro aerei di linea, 2 603 a New York e 125 al Pentagono.[1][2] Altre 24 persone sono ancora elencate tra i dispersi.[3] Circa 293 persone vennero uccise dai detriti delle du...
Vina Pueblo Ubicación en el condado de Franklin y en el estado de Alabama Ubicación de Alabama en EE. UU.Coordenadas 34°22′30″N 88°03′13″O / 34.374874, -88.053498Entidad Pueblo • País Estados Unidos • Estado Alabama • Condado FranklinSuperficie • Total 10.3 km² • Tierra 10.3 km² • Agua 0.0 km²Altitud • Media 208 m s. n. m.Población (2010) • Total 358 hab. •...
Kathleen SebeliusMenteri Kesehatan dan Layanan Masyarakat ke-21Masa jabatan28 April 2009 – 9 Juni 2014PresidenBarack ObamaWakilBill CorrPendahuluMike LeavittPenggantiSylvia Mathews BurwellGubernur Kansas 44Masa jabatan13 Januari 2003 – 28 April 2009WakilJohn MooreMark ParkinsonPendahuluBill GravesPenggantiMark ParkinsonKomisioner Asuransi Kansas ke-23Masa jabatan9 Januari 1995 – 13 Januari 2003GubernurBill GravesPendahuluRonald ToddPenggantiSandy PraegerAn...
Glacier in Graham Land, Antarctica Murphy GlacierLocation of Pernik Peninsula on Loubet Coast, Antarctic Peninsula.Location in AntarcticaLocationAntarcticaCoordinates66°54′S 66°20′W / 66.900°S 66.333°W / -66.900; -66.333 Murphy Glacier is a glacier on Pernik Peninsula, Loubet Coast in Graham Land, flowing generally westward to Orford Cliff and merging with Wilkinson Glacier before terminating in Lallemand Fjord. It was mapped from air photos taken by Falkland I...
This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Foreign support of Finland in the Winter War – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July 2009) (Learn how and when to remove this template message) Winter War Articles Background Timeline Foreign support Aerial warfare Naval warfare Aftermath Related to...
قرية المساحل - قرية - تقسيم إداري البلد اليمن المحافظة محافظة حجة المديرية مديرية شرس العزلة عزلة شرس الاسفل السكان التعداد السكاني 2004 السكان 60 • الذكور 30 • الإناث 30 • عدد الأسر 14 • عدد المساكن 14 معلومات أخرى التوقيت توقيت اليمن (+3 غرينيتش) تع...
Esta página cita fontes, mas que não cobrem todo o conteúdo. Ajude a inserir referências. Conteúdo não verificável pode ser removido.—Encontre fontes: ABW • CAPES • Google (N • L • A) (Janeiro de 2022) António Teixeira Rebelo António Teixeira RebeloRetrato de António Teixeira Rebelo na Biblioteca do Colégio Militar Nascimento 17 de dezembro de 1750Cumieira, Santa Marta de Penaguião Morte 6 de outubro de 1825 (7...
Video gameMega Man UniverseDeveloper(s)CapcomPublisher(s)CapcomProducer(s)Akiko ItoDesigner(s)Keiji InafuneSeriesMega ManPlatform(s)Xbox Live Arcade, PlayStation NetworkReleaseCancelledGenre(s)PlatformMode(s)Single-player Mega Man Universe (メガマン ユニバース, Mega Man Yunibāsu) was the name of a cancelled 2.5D side-scrolling platform game in the Mega Man series that was being developed by Capcom for Xbox Live Arcade and PlayStation Network. Mainly based on Mega Man 2, the game wou...
2003 card game Balloon CupBox cover of Balloon CupDesignersStephen GlennPublishersKOSMOSPlayers2Playing time30 minutesSkillsResource management Balloon Cup is a two-player card game designed by Stephen Glenn and published by Kosmos in 2003. The object of the game is for a player to win three of the five available trophies for flying hot air balloons. To do so, the players take turns playing a card to the table in front of one of four terrain tiles. Depending on the terrain type, which can be ...
У этого термина существуют и другие значения, см. Борок. ДеревняБорок 56°04′24″ с. ш. 43°10′21″ в. д.HGЯO Страна Россия Субъект Федерации Нижегородская область Муниципальный район Павловский Городское поселение Горбатов История и география Часовой пояс UTC+3:00 Нас...
Yang MuliaSyafiuddin KartasasmitaS.H.Hakim Agung Republik IndonesiaMasa jabatanJuni 1994[1] – 26 Juli 2001Ditunjuk olehSoeharto Informasi pribadiLahir(1940-12-05)5 Desember 1940 Batavia, Hindia BelandaMeninggal26 Juli 2001(2001-07-26) (umur 60) Jakarta, IndonesiaKebangsaanIndonesiaAlma materUniversitas IndonesiaPekerjaanHakimSunting kotak info • L • B Syafiuddin Kartasasmita, S.H. (5 Desember 1940 – 26 Juli 2001) adalah Hakim Agung / Ketua...
Institution of higher education in the US that receive benefits by the Morrill Acts This article is part of a series onEducation in theUnited States Summary By state and in insular areas By subject area History of education in the United States History of education in Chicago History of education in Kentucky History of education in Massachusetts History of education in Missouri History of education in New York City Issues Accreditation Primary and secondary Post-secondary Financing Educationa...
KKK Attack on Black Civilians and Republicans Eutaw riotPart of Reconstruction EraLocationEutaw, Alabama, U.S.DateOctober 25, 1870 (1870-10-25)TargetBlack civilians and RepublicansAttack typeRiotDeaths2-4Injured54PerpetratorsKu Klux Klan and supportersMotiveVoter intimidation vteConflicts of the Reconstruction era Memphis riots of 1866 New Orleans massacre of 1866 Pulaski riot (1868) Opelousas massacre (1868) Barber–Mizell feud Lowry War Kirk–Holden war (1870) Meridian race...
Genus of amphibians Alcalus Alcalus tasanae from Thailand Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Amphibia Order: Anura Family: Ceratobatrachidae Subfamily: AlcalinaeBrown [fr], Siler, Richards [fr], Diesmos [fr], and Cannatella [fr], 2015[1] Genus: AlcalusBrown, Siler, Richards, Diesmos, and Cannatella, 2015[1] Type species Micrixalus mariaeInger, 1954 Species 5 species (see text...
Patrick Surtain II Surtain II nel 2021 Nazionalità Stati Uniti Altezza 188 cm Peso 92 kg Football americano Ruolo Cornerback Squadra Denver Broncos Carriera Giovanili 2018-2020 Alabama Crimson Tide Squadre di club 2021- Denver Broncos Statistiche Partite 33 Partite da titolare 32 Tackle 118 Sack 0 Intercetti 6 Fumble forzati 1 Palmarès Trofeo Vittorie Selezioni al Pro Bowl 1 All-Pro 1 Per maggiori dettagli vedi qui Statistiche aggiornate al 28 marzo 2023 Modifica d...
Canadian specialty television channel Television channel GolTVCountryCanadaBroadcast areaNationwideHeadquartersToronto, OntarioProgrammingPicture format480i (SDTV)1080i (HDTV)OwnershipOwnerMaple Leaf Sports & Entertainment[1]HistoryLaunchedNovember 1, 2005ClosedAugust 31, 2015 GolTV was a Canadian English language Category B specialty channel. GolTV was exclusively dedicated to association football (soccer), with live and recorded sporting events from around the world, and news pr...
This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Three 2002 film – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (November 2012) (Learn how and when to remove this template message) 2002 South Korean filmThreeThree (Going Home)'s movie posterDirected byKim Jee-woonNonzee NimibutrPeter Ho-Sun ChanWritten by...