Провісник пізнішого адміністративного повіту (одночасно адміністративно-судовий орган) «повітове староство Жовква» було створене наприкінці 1850 р. і йому підпорядковувались:
Судовий округ Жовква,
Судовий округ Мости Великі,
Судовий округ Кам'янка Струмилова.
Після проголошення в 1854 р., 29 вересня 1855 р. в межах Львівського округу було створене повітове управління Жовква (відповідальне за управління та юрисдикцію). Після реформи 1867 р. до повіту Жовква приєднані повіти Куликів і Мости Великі, однак структура окремих трьох повітових судів залишилась. Повіт охоплював 74 громади й 54 фільварки із загальним числом населення 71 864 осіб, з якого 69 591 особи належали до громад, а 2 273 — до фільварків.
Поділявся на три судові повіти: Жовкву, Куликів, Мости Великі. На 31 грудня 1880 року судовий повіт Жовкви охоплював 30 громад та 15 фільварків, у ньому проживало 28 923 жителів. У судовому повіті Куликова було 26 громад та 20 фільварків, нараховувалося 20 917 осіб. До судового повіту Мостів Великих входило 18 громад, 19 фільварків, проживало 22 024 мешканців. На той час у повіті переважали малі громади: лише 21 громада мала чисельність населення понад 1000 осіб.
Згідно з переписом 1931 року у повіті було 3 міські та 68 сільських громад, усього 288 населених пунктів, де проживало 95 206 осіб. У 30 громадах жителів було понад 1000 осіб. За адміністративним поділом від 1 квітня 1932 року до Жовківського повіту входило 3 міста (міські гміни Жовква, Куликів і Мости Великі). Площа повіту складала 1111 км².
Під час адміністративної реформи 1934 року була введена нова адміністративна одиниця — волость, що об'єднувала кілька громад. Жовківський повіт було поділено на 9 сільських громад — волостей (гмін).
Червони Камєнь (пол.Czerwony Kamień) замість Візенберґ (нім.Wiesebberg)
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 72 % населення повіту[4].
Станом на 01.01.1939 року в Жовківському повіті проживало 101 970 жителів, із яких: українців-грекокатоликів — 75 855 (74,39 %), українців-латинників — 8 400 (8,24 %), поляків — 7 455 (7,31 %), польських колоністів міжвоєнного періоду — 1 220 (1,2 %), євреїв — 7 420 (7,28 %), німців — 1 590 (1,56 %). Українці домінували у сільській місцевості, у містах більшість складали поляки та жиди[5].
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 95 507 населення ніби-то було аж 35 816 (37,5 %) поляків при 56 060 (58,7 %) українців, 3 344 (3,5 %) євреїв і 151 (0,16 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійським 1907 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
СРСР
Після приєднання західноукраїнських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 р. до складу новоутвореної Львівської області. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох Гмін:
Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Жовківський повіт, для управління яким 11.08.1941 утворено окружне староство й об'єднання гмін Лемберг-Ланд (нім.Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Lemberg-Land). Відновлений був також і поділ на Гміни. На чолі стояв окружний староста — крайсгауптман. Адміністративним центром було місто Львів.
Пізніше окружне староство Лемберг-Ланд було перейменовано на окружне староство Лемберг-Ланд-Захід (нім.Kreishauptmannschaft Lemberg-Land-West)[6]. 1 квітня1942 року шляхом об'єднання окружних староств Лемберг-Ланд-Схід і Лемберг-Ланд-Захід та крайскомісаріату Судова Вишня було утворено т. зв. «Львівську заміську округу» (нім.Kreishauptmannschaft Lemberg-Land) або ж «Львівське окружне староство». З 1 червня 1943 року керівником об'єднаного окружного староства став оберландрат барон Йоахім фон дер Лаєн. 1 липня 1943 року створено Бібрківський, Городоцький, Судововишнянський і Жовківський повітові комісаріати (нім.Landkommissariate Bóbrka, Gródek, Sadowa Wisznia, Zolkiew).
Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
