На початку 1935 року Технічний департамент Імперського міністерства авіації розробив вимоги для багатоцільового гідролітака, що мав замінити He 59. Технічне завдання було направлено фірмам Hamburger Fluezuegbau, дочірній компанії Blohm + Voss, і Ernst Heinkel Fluezeugwerke, яким пропонувалося розробити двомоторний двопоплавковий моноплан з високими аеродинамічними якостями. Офіційне замовлення було оформлено 1 листопада 1935 року, що призвело до розробки двох літаків На 140 і He 115.
У серпні 1937 року піднявся в повітря перший дослідний зразок He 115V-1 (D-AEHF), який являв собою суцільнометалевий середньоплан з однокілевим оперенням і двопоплавковим шасі, з двигуном BMW 132K. В листопаді на випробування надійшов He 115V-2 (D-APDS) з капотами NACA, подвійним керуванням і зміненою конструкцією носової частини фюзеляжу. Порівнявши характеристики прототипів На 140 і He 115 вибір німецького керівництва Люфтваффе зупинився на користь останнього.
На початку 1938 року Імперське міністерство авіації замовило 10 передсерійних машин, еталоном для яких послужив He 115V-3 (D-ABZV) з повністю перепроектованою носовою частиною фюзеляжу, подовженою кабіною і невеликими доробками планера.
У серпні 1938 року, випустивши установчу серію He 115А-0, практично повністю ідентичну V-3, фірма Heinkel одержала замовлення на 12 літаків від Швеції. Одночасно RLM розпорядилося почати серійне виробництво для Люфтваффе і з січня 1939 року до стройових частин почали надходити He 115А-1 у варіанті чистого торпедоносця зі збереженням можливості підвіски бомб. Експортна модель He 115А-2 для шведських ПС відрізнялася тільки обладнанням, бомбоприцілом і озброєнням. Після ряду доробок, що призвели до заміни радіоустаткування і механізму скидання бомб, літак отримав позначення He 115А-3.
Основні модифікації
He 115А — оснащувався двигунами BMW 132K з потужністю 960 к.с. Захисне озброєння складалось з двох 7,92 мм кулеметів MG 15 в носовій і верхній турелях. Міг переносити одну торпеду або 3 250 кг бомби. Екіпаж складався з 3 осіб. (31 екз.)
He 115B — було посилено конструкцію і збільшено паливні баки. Максимальне бомбове навантаження — 1250 кг. (122 екз.)
He 115C — додано нижню вогневу точку з 7,62 мм кулеметом MG 15, а також 2 7,92 мм. MG 17 в гондолах двигунів, що могли стріляти назад. Також додано курсове озброєння. (67 екз.)
He 115C-1 — курсове озброєння — 15 мм кулемет MG 151
He 115C-2 — курсове озброєння — 20 мм гармата MG FF
Технічні характеристики
Схематичне зображення гідролітака «Гейнкель» He 115
Підбитий He 115 поблизу Норвегії.He 115 фінських ВПС
Станом на початок війни в Люфтваффе було тільки 8 літаків He 115, які знаходились на озброєнні авіазагону I/Ku.Fl.Gr 106 і з перших днів війни залучались до патрулювання і встановлення мін. 25 вересня вони вперше були задіяні в атаці на британський корабель, але атака не була успішною. До травня 1940 He 115 вже стояли на озброєнні в 6 загонах. Під час операції «Везерюбунг» вони здебільшого використовувались як зв'язкові і транспортні. Згодом вони використовувались для патрулювання і епізодичних атак кораблів. До кінця 1940 року було повністю озброєно авіагрупу Ku.Fl.Gr 506, ще чотири авіазагони з цими літаками були в інших авіагрупах.
На початку 1942 року в Норвегії був розміщена авіагрупа Ku.Fl.Gr 906, He 115 якої засік конвой PQ 17, а 3 липня 1942 року торпедою потопив корабель цього конвою Christopher Newport[en]. He 115 Люфтваффе використовувались, як патрульні і рятувальні до осені 1944 року.
Швеція отримала 12 літаків He 115A-2 в червні-жовтні 1939 року, які ввійшли в флотилію F2 під позначенням T2.
Норвегія мала 6 He 115A-2, які використовувались для бомбардувань німецьких військ. Після капітуляції Норвегії, 3 He 115 перелетіли до Британії де були включені в Королівські ВПС.
Ще один норвезький He 115 опинився в Фінляндії, де його було включено в групу Lelv 15, і залучався до патрулювань. На початку 1943 року Німеччина передала Фінляндії ще два He 115С.[1]
Donald, David (ed). Warplanes of the Luftwaffe. London: Aerospace Publishing, 1994. ISBN 1-874023-56-5.(англ.)
Hafsten, Bjørn; Arheim, Tom (2003). Marinens Flygevåpen 1912—1944. Oslo: TankeStreken AS. ISBN 82-993535-1-3.(норв.)
Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877.(рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Heinkel He 115
.svg){kind=small}
