Морська авіація налічує близько 6200 чоловік, що становить 11,5 % від загальної чисельності королівського військово-морського флоту, і використовує близько 200 бойових і понад 50 допоміжних літаків і вертольотів[3].
Перший політ британської морської авіації відбувся у 1909, з побудови дирижабля для спостреження.[4] У 1911 Королівські ВМС підготували своїх перших пілотів у Королівському аероклубі у Істчорчі, Шеппі під керівництвом піонера авіації Джорджа Бертрама Кокбурна,[5] але у травні 1912 морська і армійська авіація були зведені у Королівський льотний корпус (КЛК). Морське крило Корпусу існувало до 1914 коли Королівський флот реформував свій авіапідрозділ, під керівництвом Авіаційного Департаменту Адміралтейства, отримавши назву Королівська військово-морська авіаційна служба (КВМАС).[6]
На початок Першої світової війни, у серпні 1914, КВМАС мали більше літаків ніж КЛК. Основнми завданнями КВМАС була розвідка для флоту, патрулювання узбережжя у пошуках ворожих кораблів і субмарин, нанесення ударів по береговим територіям ворога і захист Британії від авіанальотів ворогу, разом з розгортанням уздовж Західного фронту. У квітні 1918 КВМАС, які мали 67000 особового складу, 2949 літаків, 103 дирижаблі і 126 авіабаз, об'єдналися з КЛК утворивши повітряні сили Великої Британії.
Повітряні сили флоту
1 квітня 1924 року було утворено Повітряні сили флоту Королівських повітряних сил, поєднавши в собі всі літальні апарати КЛК які знаходилися на авіаносцях і бойових кораблях.[7] 1924 став важливим роком для британської морської авіації тому, що за кілька тижнів до створення Повітряних сил флоту, Королівські ВМС замовили HMS Hermes, який був першим спеціально спроектованим і побудованим авіаносцем. Протягом кількох наступних місяців розвідувальний літак Fairey IIID повітряних сил флоту здійснив кілька тренувальних польотів з авіаносцю Hermes.
24 травня 1939 повітряні сили флоту повернулися під контроль Адміралтейства.[8] На початок Другої світової війни, повітряні сили флоту складалися з 20 ескадрилей з 232 літаками. Наприкінці війни повітряні сили флоту мали 59 авіаносців, 3700 літаків, 72000 особового складу і 56 військово-морських баз.
Під час війни, повітряні сили флоту мали винищувачі, торпедоносці і розвідувальні літаки. Після евакуації з Дюнкерку і втрат під час битви за Британію, повітряні сили Великої Британії відчули нестачу у бойових пілотах. Влітку 1940 ВПС мали 800 пілотів і через продовження Битви кількість втрат збільшилася. Через таку ситуацію ВПС звернулися про допомогу до Адміралтейства. Через те, що битва тривала багато пілотів-героїв винищувачів ВПС були саме пілотами повітряних сил флоту, які були передані Командуванню винищувальної авіації ВПС, наприклад ескадрилья No 804 під час Битви за Британію прикривали верфі на літаках Sea Gladiator.[9]
Організаційний склад
AgustaWestland Merlin HM Mk.1
702-га морська авіаційна ескадрилья (англ.702 Naval Air Squadron)
703-тя морська авіаційна ескадрилья (англ.703 Naval Air Squadron)
На фюзеляжах літаків і вертольотів авіації ВМС Великої Британії, поряд зі стандартними розпізнавальними знаками повітряних сил, наноситься напис Royal Navy (англ.Королівський Військово-морський Флот).
↑The Australian Naval Aviation Museum (1998). Flying stations: a story of Australian naval aviation. St Leonards, NSW, Australia: Allen & Unwin. ISBN1-86448-846-8.