4-й танковий корпус СС

4-й танковий корпус СС IV. SS-Panzerkorps
Танкісти важкого танку Тигр-ІІ зі складу 3-ї танкової дивізії СС «Мертва голова» 4-го танкового корпусу СС. Будапештська операція. Угорщина. 1944
На службі	5 серпня 1943 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Вид	Ваффен-СС
Тип	СС
Роль	танкові війська
Чисельність	танковий корпус
У складі	9-та армія Група армій «Центр» 6-та армія
Війни/битви	Друга світова війна Придушення Варшавського повстання Будапештська операція Операція «Конрад I» Операція «Конрад II» Операція «Конрад III» Операція «Фрюлінгсервахен» Віденська операція
Командування
Визначні командувачі	обергрупенфюрер СС Вальтер Крюгер обергрупенфюрер СС Герберт Отто Гілле

4-й танковий корпус СС (нім. IV. SS-Panzerkorps) — танковий корпус військ СС за часів Другої світової війни.

Історія

Райони бойових дій

• Франція (червень 1943 — липень 1944);
• Польща (липень 1944 — січень 1945);
• Угорщина та Австрія (січень — травень 1945).

Командування

Командири

• обергруппенфюрер СС Альфред Вюнненберг (нім. Alfred Wünnenburg) (8 червня — 23 жовтня 1943);
• обергруппенфюрер СС Вальтер Крюгер (нім. Walther Krüger) (23 жовтня 1943 — 14 березня 1944);
• обергруппенфюрер СС Маттіас Кляйнгайстеркамп (нім. Matthias Kleinheisterkamp) (1 — 20 липня 1944);
• оберфюрер СС Ніколаус Гайльман (нім. Nikolaus Heilmann) (20 липня — 6 серпня 1944);
• обергруппенфюрер СС Герберт Отто Гілле (нім. Herbert Otto Gille) (6 серпня 1944 — 8 травня 1945).

Нагороджені корпусу

• За дії 18 серпня 1944 2-га батарея 104-го корпусного батальйону зв'язку СС нагороджена Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту

Нагороджені корпусу^[1]

	Кавалери Золотого Німецького Хреста	1
	Кавалери Срібного Німецького Хреста	1

Бойовий склад 4-го танкового корпусу СС

Постійні^[2]

Формування управління, забезпечення та підтримки

• авіаційна ескадрилья корпусу (Fliegerstaffel);
• 107-й топографічний відділ корпусу СС (SS-Korpskartenstelle (mot) 107);
• 104-й артилерійське командування СС (SS-ArKo 104);
• 104-й важкий артилерійський дивізіон СС (Schwere SS-Artillerie-Abt 104 / 504);
• 104-та важка моторизована батарея розвідки СС (Schwere SS-Beoachtungs-Batterie (mot) 104 / 504);
• 1-ша та 2-га моторизовані зенітні батареї СС (1.u.2.SS-Flak Kompanie (mot) 104 / 504);
• 104-й зенітний дивізіон СС (SS-Flak Abteilung 104 / 504);
• 104-й корпусний батальйон зв'язку СС (SS-Korps-Nachrichten-Abteilung 104);
• 104-й корпусний інженерний батальйон СС (SS-Korps-Pionier-Bataillon 104 / 504);
• 104-й дивізіон реактивних установок СС (SS-Werfer-Abteilung 104 (1));
• 104-та корпусна рота безпеки СС (SS-Korps-Sicherungs-Kompanie 104);
• 104-та корпусна моторизована рота фельджандармерії СС (SS-Korps-Feldgendamerietrupp (mot) 104 / 504);
• 104-та моторизована рота військової преси (SS-Kriegsberichter-Kompanie 104 / 504);
• 104-те управління корпусного постачання СС (SS-Korps-Nachschubtruppen 104);
• 104-та моторизована фельдпошта (SS-Feldpostamt (mot) 104);
• 104-та авторемонтна рота СС (SS-Kfz-Instandsetzungs-Kompanie 104);
• SS-Bekleidungs-Instandsetzungs-Kompanie 104;
• 104-та корпусна санітарна рота/батальйон СС (SS-Sanitäts-Kompanie /-Abt 104);
• 104-й польовий лазарет СС (SS-Feldlazarett 104);
• 104-й мобільний санітарно-евакуаційний транспортний загін (SS-Krankenkraftwagen-Zug 104 / 504);
• фортифікаційно-геологічний загін (SS-Wehrgeologen-Einsatz-Zug).

Непостійні^[3][4]

5 серпня 1943

• 16-та танково-гренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС» (16.SS-Panzergrenadier-Division "Reichsführer SS");
• 9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен» (9.SS-Panzer-Division "Hohenstaufen").

28 липня 1944

• танкова дивізія СС «Тотенкопф» (SS-Panzergrenadier-Division "Totenkopf");
• танкова дивізія СС «Вікінг» (SS-Panzergrenadier-Division "Wiking").

16 вересня 1944

• танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
• танкова дивізія СС «Вікінг»;
• 19-та танкова дивізія (19. Panzer-Division);
• 73-тя піхотна дивізія (73. Infanterie-Division);
• 1-ша кавалерійська дивізія (Угорщина)

13 жовтня 1944

• 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
• 19-та танкова дивізія.

30 листопада 1944

• 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
• 73-тя піхотна дивізія;
• 542-га фольксгренадерська дивізія (542. Volksgrenadier-Division).

30 грудня 1944

• 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
• 6-та танкова дивізія (6. Panzer-Division);
• 96-та піхотна дивізія (96. Infanterie-Division).

7 січня 1945

• 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
• 6-та танкова дивізія (6. Panzer-Division);
• 711-та піхотна дивізія (711. Infanterie-Division);
• дивізійна група Папе (DivGr.Pape).

12 січня 1945

• 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
• 1-ша танкова дивізія (1. Panzer-Division);
• 3-тя танкова дивізія (3. Panzer-Division);
• 509-й важкий танковий батальйон (schwere Panzer-Abteilung 509);
• танковий батальйон (Panzer-Abteilung I./24);
• артилерійські та інші формування.

1 лютого 1945

• 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
• 2-га танкова дивізія (Угорщина) (2. Panzer-Division (ung.);
• дивізійна група Хольсте (DivGr.Holste).

1 березня 1945

• 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»;
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
• 356-та піхотна дивізія (356. Infanterie-Division);
• 2-га танкова дивізія (Угорщина).

12 квітня 1945

• 1-ша танкова дивізія;
• 3-тя танкова дивізія;
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг».

7 травня 1945

• 1-ша танкова дивізія;
• 3-тя танкова дивізія;
• 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»;
• 1-ша фольксгренадерська гірська дивізія (1. Volks-Gebirgs-Division).

Див. також

• Дебреценська операція
• Кечкемет-Будапештська операція
• Балатонська операція
• Секешфехервар-Естергомська операція
• Сольнок-Будапештська операція

Джерела

• Will Fey. Armor Battles of the Waffen-SS (1943-1945). — Mechanicsburg, PA : Fedorowich Publishing, 2003. — 362 с. — ISBN 0-8117-2905-2. (англ.)
• М. Уиндроу. Охранные отряды НСДАП. Войска СС. — М. : АСТ, Астрель, 2004. — 64 с. — (Военно-историческая серия "СОЛДАТЪ") — 5000 прим. — ISBN 5-17-022241-6. (рос.)
• Константин Семенов. Войска СС. Солдаты как все. — М. : Яуза, Эксмо, 2004. — 384 с. — (Империя III рейх) — 6000 прим. — ISBN 5-699-05983-0. (рос.)

Посилання

• IV. SS-Panzerkorps. на axishistory.com. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011. (англ.)
• IV.SS-Panzer-Korps. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011. (англ.)
• IV. SS-Panzerkorps. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011. (нім.)
• IV. SS-Panzerkorps. на okh.it. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011. (італ.)
• IV танковый корпус СС

Література

• Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Biblio-Verlag, Bissendorf 1973, ISBN 3-7648-0871-3
• Mark C. Yerger — Waffen-SS Commanders: The Army, corps and divisional leaders of a legend
• Samuel W. Mitcham Jr — The Panzer Legions: A guide to the German Army Tank Divisions of WWII and Their Commanders

Примітки

1. Holders of high awards [Архівовано 2013-02-24 у Wayback Machine.] (англ.)
2. IV. SS-Panzerkorps. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.
3. IV. SS-Panzerkorps. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.
4. IV. SS-Panzerkorps. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.