Ярополк Святославич

Ярополк I Святославич uncoded Ꙗропълъкъ Свѧтославличь
Ярополк I Святославич Портрет Князя Ярополка з книги Бартоша Папроцького (1599)
Прапор Великий князь Київський
972 — 978
Попередник:	Святослав Хоробрий
Наступник:	Володимир Великий
Народження:	955^[джерело?] Київ
Смерть:	11 червня 978 Родень
Поховання:	Десятинна церква
Країна:	Київська Русь
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Святослав Хоробрий
Мати:	Предслава
Шлюб:	Ірина
Діти:	Святополк (?)
Медіафайли у Вікісховищі

Яропо́лк Святосла́вич (д.-рус. Ѩропо́лкъ Свѧтосла́вичъ; 955^{[джерело?]} — 11 червня 978)  Князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (972-978), правитель Київської Русі. Старший син київського князя Святослава Хороброго. Онук і вихованець княгині Ольги. Після смерті батька вів міжусобну війну з братами — деревлянським князем Олегом і новгородським князем Володимиром. 977 року захопив Деревлянську землю, вбивши Олега. Того ж року завоював Новгород, вигнав Володимира і став князем новгородським (977-978). Проте наступного року, після повернення брата із варягами, втратив і Новгород, і Київ. Загинув під час переговорів у Родені на Росі від рук варягів Володимира. У західній традиції — Яропо́лк І. Прихильно ставився до християн, що проживали на території Русі.^[1]

Біографія

Молодість

Під час батькових походів виховувався бабусею Ольгою.

969 року батько Святослав поставив Ярополка київським удільним князем. Сам Святослав планував правити державою з Переяславця на Дунаї. Як повідомляє «Історія Польщі» Яна Длугоша, що, можливо, спиралася на Перемишльський звід, Ярополк мусив задовільнитися цим і не втручатися у справи сусідів. Цю версію вважали достовірною історики Микола Карамзін, Євген Перфецький, Михайло Тихомиров, Юрій Лимонов, Олексій Шахматов, Леонтій Войтович. Її заперечував лише Констянтин Бестужев-Рюмін^[2].

За вплив на Ярополка боролися язичники і християни із супроводу княгині Ольги. Як зазначає Іоакимів літопис: «Ярополк же бе муж кроткий и милостивый ко всем, любляще христианы и асче сам не крестися народа ради, но никому не претяше». З часом перевагу в оточенні Ярополка здобули язичники — воєвода Свенельд та батькові ветерани. Вони підштовхнули Ярополка до майбутньої боротьби з братами за владу^[2].

По смерті Святослава 972 року Ярополк перебрав верховну владу над Русю.

Контакти із Заходом

Оскільки від часів Святослава тривала ворожнеча із Візантією, Ярополк підтримував зв'язки із її противниками у Західній Європі. Зокрема, Ламберт Ашаффенбурзький повідомляє, що 973 року посли Ярополка прибули до імператора Оттона І й взяли участь у Рейхстазі в Кведлінбурзі, Саксонія. 979 року посли від Папи Римського приїздили до Києва. Леонід Войтович вбачає в цьому симптоматичне повернення до політики княгині Ольги^[2].

Міжусобиці й загибель

Вбивство Ярополка

Бажаючи об'єднати всю Русь під своєю владою, Ярополк вів боротьбу з братами: 977 року, перемігши Олега, який загинув при штурмі стольного града деревлян Вручия, приєднав Деревлянську землю, і одразу ж захопив Новгород, прогнавши Володимира, який, проте, за допомогою варягів 979 року повернув собі Новгород, а згодом здобув Київ.

Ярополк відступив до Роденя, де був убитий з відома Володимира. Дата смерті записана сучасником князя — християнським літописцем. На думку Леоніда Войтовича, це є побіжним свідченням хрещення самого Ярополка^[2]. Ймовірно, київського князя поховали за напівхристиянським обрядом у кургані, розташованому в урочищі Королевино біля Таганчі, в околицях Роденя (сучасна Черкаська область, Канівський район).

1044 року останки Ярополка перенесли до Десятинної церкви за наказом Ярослава Мудрого. Леонтій Войтович вважає, що гробниця Ярополка в цій церкві могла бути кенотафом, оскільки не личило ховати призвідця братовбивчої війни 977-978 років поруч із його жертвою Олегом та братом Володимиром. Крім того, сам Ярослав Мудрий був вихованцем воєводи Блуда, одного з винуватців загибелі князя Ярополка^[2].

Сім'я

• Батько: Святослав (?—972), великий князь київський (945—972)
• Мати: Предслава, угорка
• Брати:
  • Олег Святославич (?—977), князь древлянський (970—977)
  • Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)

Родовід

4. Ігор, князь київський

2. Святослав, великий князь київський

5. Ольга, княгиня київська

1. Ярополк, великий князь київський

6. Такшонь, Князь Угорщини

3. Предслава, угорка

7. невідомо

Вшанування пам'яті

Провулок Князя Ярополка Святославича у місті Київ

Примітки

1. Римські Єпископи і Україна. Християнство на Русі: князі, еліти та їхні важкі вибори - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 17 листопада 2023. Процитовано 27 грудня 2024.
2. Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.) [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — Львів : Інститут українознавства, 2000. — ISBN 966-02-1683-1.

Література

• Котляр М. Ярополк Святославич [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 757. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярополк Святославич

Попередник Святослав Хоробрий

Великий князь Київський 972-978

Наступник Володимир Великий