Роман Ростиславич

Роман Ростиславич
Роман Ростиславич Пломба зі знаком Романа Ростиславича[1]
Великий князь київський
1171, 1174 — 1173, 1176
Попередник:	Михайло Юрійович, Святослав Всеволодович
Наступник:	Всеволод Велике Гніздо, Святослав Всеволодович
Князь смоленський
1167 — 1180
Попередник:	Ростислав Мстиславич
Наступник:	Давид Ростиславич
Народження:	бл. 1130-их Смоленськ, Смоленське князівство
Смерть:	14 червня 1180(1180-06-14) Смоленськ
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Ростислав Мстиславич
Шлюб:	unknown daughter of Svyatoslav Olgovich^d
Діти:	Ярополк, Мстислав
Медіафайли у Вікісховищі

Рома́н Ростисла́вич (бл. 1130-их — 14 червня 1180^[2]) — великий князь київський (1171—1173, 1174—1176)^[2]. Князь смоленський (1154, 1159—1161, 1161—1171, 1173—1174, 1177—1180)^[2]. Представник дому Смоленських Ростиславичів роду Мономаховичів династії Рюриковичів^[2]. Син смоленського і київського князя Ростислава Мстиславича^[2]. Одружився у вересні 1149 року з дочкою Святослава Ольговича^[2]. Брав участь у розоренні Києва під проводом князя Андрія Боголюбського (1169).

Імена

• Рома́н Ростисла́вич — в українській традиції з патронімом.
• Рома́н І — у західній традиції з номером правителя.
  • Рома́н I Ки́ївський — за назвою князівства.
  • Рома́н I Смоле́нський — за назвою князівства.
• Бори́с — хрещене ім'я.
• Рома́н-Бори́с Ростисла́вич — комбіноване ім'я^[3][2]

Біографія

У 1151 році допомагав Великому князю Київському Ізяславу Мстиславичу відстоювати Київ від суздальського князя Юрія Долгорукого, багато сприяв поразці останнього при річці Руті, захищав від нього Чернігів.

1152 року — допомагав Ізяславові проти Святослава Ольговича. У 1154 році зайняв Новгородський стіл, але в тому ж році його вигнали.

У 1158 році брав участь у поході Рогволода Борисовича проти інших полоцьких князів, у 1159 році — в поході Святослава Ольговича.

1169 року — брав участь у взятті та зруйнуванні Києва військами Андрія Боголюбського, а потім у поході останнього на Новгород.

Андрій 1171 року посадив Романа на Київське князівство, але через два роки, розгніваний відмовою Романа видати київських бояр, запідозрених у вбивстві князя Гліба Юрійовича, змусив його перейти з Києва до Смоленська.

Після смерті Андрія Боголюбского Роман знову сів у Києві, але 1177 року Святослав Всеволодович знову змусив його відступити до Смоленська. Пробувши один рік (1179) у Новгороді, помер у Смоленську 1180 року.

Сім'я

• Батько: Ростислав Мстиславич (?—1167), великий князь київський (1154, 1159—1161, 1161—1167), князь смоленський (1125—1154, 1154—1159, 1161)
• Дружина: N Святославівна, донька князя Святослава Ольговича^[2][4][5].
  • Ярополк Романович (?— після 1177) — князь смоленський (1171—1173, 1174), трипільський (1177).
  • Мстислав Романович (?—1223) — князь псковський (1178—1179), смоленський (1197—1214), білгородський (1206) і київський (1212—1223). Загинув на Калці.
  • NN Романівна (?—?) m полоцький князь Всеслав Василькович.

Родовід

Примітки

1. Нечитайло 2019:62.
2. Войтович 2000. 3.16.2. Роман-Борис Ростиславич.
3. Котляр 2012:278.
4. ПСРЛ, Т. 7. 1856:45.
5. ПСРЛ, Т. 15. 1863:212.

Бібліографія

Джерела

• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.7. VII. Летопись по Воскресенскому списку. Санкт-Петербург, 1856.
• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.15. Летописный сборник, именуемый Тверской летописью. Санкт-Петербург, 1863.

Монографії

• Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Грушевський М. Історія України-Руси, Т. 2. Львів, 1905
• Dąbrowski D. Genealogia Mścisławowiczów: Pierwsze pokolenia (do pocątku XIV wieku). Kraków, 2008.

Статті

• Нечитайло В. Знаки Рюриковичів, що належали Великим князям Київським // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2019. Спецвипуск. С. 54–66.

Довідники

• Котляр, М.Ф. Роман Ростиславич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 278. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Посилання