Довгий час залишався єдиним у світі літаком з подібними характеристиками (у США у 2006 розробили надзвуковий літак F-35, перший політ відбувся у 2009, з укороченим злетом і вертикальною посадкою). Був призначений для перехоплення повітряних цілей і ведення ближнього маневреного бою, а також для завдання ударів по наземних і надводних цілях. Винищувач можуть експлуатувати зі злітно-посадочних майданчиків обмежених розмірів і в корабельних умовах. Зліт — вертикальний або з коротким розгоном, посадка — вертикальна або з коротким пробігом. Можлива експлуатація з пошкоджених аеродромів.
Історія
Передумови створення
У 1970-х роках у ВМФ СРСР почали надходити авіаносні крейсери проекту 1143 «Кречет». Це були перші радянські кораблі подібного класу. Їхнє авіакрило складалися зі штурмовиків Як-38. Проте ці літаки, зважаючи на свою новизну, мали ряд істотних недоліків, головним з яких був дуже маленький бойовий радіус (250—370 км). Тому в 1981—1982 роках ОКБ Яковлєва на основі модернізованого штурмовикаЯк-38М розробило проєкт багатоцільового літака Як-38МП, головною відмінністю якого була установка на борту багаторежимної РЛС, що забезпечує застосування ракет класу «повітря — повітря» середньої дальності та «повітря — корабель» з самонаведенням на кінцевій ділянці польоту. Тоді ж ОКБ захистило ескізний проєкт нового дозвукового ЛВЗП Як-39, який мав розрахункову дальність польоту в 1,6 разів більшу, ніж у Як-38М, а також комплекс керованого ракетного озброєння нового покоління.[1]
Однак ці проєкти так і не реалізували. Вирішили відмовитися від подальшої модернізації Як-38 і створити замість цього новий літак — надзвуковий ЛВЗП Як-41, здатний протидіяти основним корабельним літакам ймовірного супротивника.
У тактико-технічному рішенні для нього визначалося наступне коло вирішуваних бойових завдань:
перехоплення повітряних цілей у всьому діапазоні висот польоту,
завоювання переваги в повітрі, знищення наземних і надводних цілей.[1]
Випробування
9 березня1987 року літак, що отримав офіційне позначення Як-141, було вперше піднято в повітря льотчиком випробувачем А. А. Синіциним і зробив свій перший політ з літакового профілю. 29 грудня1989 року відбувся перший політ в режимі висіння. З 21 вересня1991 р. випробування літаків проводилися на борту ТАКР «Адмірал Флоту Радянського Союзу Горшков» — у цей день льотчиком А. А. Синіциним була здійснена перша посадка. У той же день В. А. Якимів привів другий літак. Метою випробувань було визначення сумісності літака і його систем з кораблем, а також відпрацювання екстреного старту — поперек польотної палуби прямо з технічної позиції. Однак до відпрацювання другого пункту справа не дійшла через аварію. 5 жовтня (за іншими даними 3 жовтня) 1991 року В. А. Якимову при підході до корабля не вдалося вчасно погасити швидкість літака. Льотчик, щоб не вийти за межі палуби, різко збільшив кут тангажу для гальмування, просів і вдарився опорами шасі об палубу. У результаті пробоїни в баку почалася пожежа і пілот катапультувався[1].
До літа 1992 року обидва літаки разом виконали більше 250-ти польотів. У процесі випробувань встановили 12 світових рекордів швидкопідйомності і висоти польоту з вантажем. Вперше Як-141 показали світовій громадськості на авіакосмічному салоні у Фарнборо 6-13 вересня 1992 року, де його високо оцінили. Важка економічна обстановка, що склалася після розпаду СРСР, поставила хрест на подальших випробуваннях цього літака, хоча за неперевіреними даними[джерело?] такі країни, як Італія, Індія, Аргентина висловлювали бажання придбати його для своїх ВПС.
Польоти
Зліт
Як-141 здатний здійснювати зліт шістьма способами:
Звичайним способом — при цьому сопло ПМД зберігає положення в 0°, а підйомні двигуни відключені.
З коротким розгоном — при цьому після початку руху запускаються підйомні двигуни, а сопло ПМД починає змінювати кут напрямку тяги до 62°. Довжина розбігу при цьому становить близько 120 метрів.
З коротким розгоном та використанням затримуючих пристроїв — використовується при базуванні на авіанесучих кораблях. Щоб літак не зрушив з місця під дією тяги двигуна, на палубі ТАКР встановлюються спеціальні затримувачі коліс шасі. Розбіг при цьому скорочується майже вдвічі і становить близько 60-80 метрів.
З надкоротким розбігом — тут також використовуються затримувачі, але при цьому ще до початку розбігу сопло ПМД повернене на кут 62° , а підйомні двигуни запущені. Розбіг скорочується до 6 метрів.
З використанням трампліна — передбачався для базування «Яків» на ТАКР проектів 1143.5, 1143.6 і 1143.7.
Вертикально — при цьому включені підйомні двигуни, а сопло ПМД відхилено на максимальний кут в 95° , двигун дозволяє злітати з будь-якою швидкістю.
Посадка
Посадка Як-141 може здійснюватися двома способами:
Звичайним способом — для цього на літаку мається гальмівний парашут.
Вертикально — передбачався для використання при базуванні на авіанесучих крейсерах.
Найбільш значущі польоти
Всього за час випробувань на двох льотних зразках Як-141 здійснили більше 250-ти польотів. Нижче наведено список найбільш важливих із них.
Представники
Усього було побудовано чотири дослідних літака, з них два для стендових і два для льотних випробувань:
Літак без бортового номера — використовувався для статичних випробувань.
Літак з б/н 48 — призначався для випробувань на стенді сил і моментів, а також відпрацювання функціонування силової установки.
Літак з б/н 75 — льотний екземпляр, багаторазово демонструвався на міжнародних авіасалонах з новим б/н 141, зараз перебуває в Музеї Військово-Повітряних Сил РФ у Моніно.
Літак з б/н 77 — передсерійний льотний екземпляр, 5 жовтня 1991 зазнав аварію і пізніше був відновлений як музейний експонат.
.jpg)
_three-view_silhouette.png)
