Штурм сімферопольського фотограмметричного центру, відомий також як штурм картографічної частини[1][2] — військова операція по встановленню контролю над картографічним центром у Сімферополі, проведена 18 березня 2014 року підрозділами Збройних сил РФ без знаків розрізнення.
13 березня українським військовим з центру був висунутий ультиматум здатися і перейти на сторону кримської влади, в іншому випадку росіяни погрожували штурмом. Українські вояки ультиматум відкинули, продовжуючи нести службу під державним українським прапором.[4]
Станом на 18 березня, центр вже кілька днів був блокований російськими силами.[5]
Подія
Кримська міліція оточила район проведення операції навколо української військової частини, на місці працювали представники ФСБ у цивільному.[6][7] Російські снайпери зайняли позиції у вікнах будинків навколо центру.[8] На даху будинку поряд з фотограмметричним центром знаходилися невідомі автоматники у масках.[9] За словами полковника ФСБ Ігоря Гіркіна, він особисто керував штурмом.[вин 1]
В результаті штурму український військовослужбовець, що був на чатах — прапорщик Сергій Кокурін, був убитий, у нього влучило дві кулі калібру 5,45 мм.[10][11] Ще один військовослужбовець, капітан Валентин Федун, був важко поранений. Російські війська встановили контроль над центром.[12] Українські військовослужбовці вогонь не відкривали.[12]
Російська версія
Російські ЗМІ поширили версію, що стрільба велася з однієї точки, з недобудованого будинку поряд з центром, у напрямі як російських, так і українських військових.[13] 19 березня російськими ЗМІ поширилося повідомлення, що невідомим снайпером виявився 17-ти річний житель Львівської області, причетний до Правого сектору, який був затриманий правоохоронними органами.[14][15][16][17] Підтвердив затримання і Сергій Аксьонов.[18] 20 березня інформацію про затримання було спростовано Прокураторю Криму.[19][20] Проте натяки щодо «сліду київських снайперів» офіційні особи РФ продовжували озвучувати, — зокрема, Наталія Поклонська.[21]
Втрати
Українська сторона втратила загиблим прапорщика Сергія Кокуріна, корінного сімферопольця — він дістав два поранення від куль калібру 5,45 мм, що використовуються АК-74.[22] Важко поранено було капітана Валентина Федуна, що отримав два поранення — у голову і у ключицю. Ще один військовослужбовець отримав важкі травми голови і ніг від ударів арматурою.[23][24]
За невідомих обставинах загинув від вогнепального поранення один бойовик з парамілітарного угрупування, що працювало разом з російськими силами — громадянин РФ, житель Волгограда Руслан Казаков, ветеран Першої і Другої чеченських воєн, член волгоградського козацтва,[25] кавалер кількох орденів і медалей, що «відправився в Україну своїм ходом».[26][3][27] За словами його брата, Дениса Казакова, що теж брав участь у штурмі, після початку стрільби Руслан кинувся допомагати пораненому 18-ти річному члену «кримської самооборони», і був убитий на місці.[11]
Примітки
Виноски
↑Ігор Гіркін: "Но после боя за картографическую часть, когда двое погибло (а я этим боем командовал), рота была расформирована, люди разъезжались."[1]
.png)
