Портал:Модерн

Портал

Обговорення порталу

Проєкт

Обговорення проєкту

Доглядачі порталу

Портал «Модерн»

Ласкаво просимо до україномовного порталу «Модерн або Сецесія» редагувати

Худ. Олександр Мурашко. «Пані з квітами», 1918 р. Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний) — стильовий напрям у мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця XIX — початку XX століття. У Бельгії й Франції — «ар-нуво» (фр. L'Art Nouveau), у Німеччині — «юґендштіль» (нім. Jugendstil), в Італії — стіле флореале (італ. stile floreale), у Великій Британії — модерн стайл (англ. modern style), у США — стиль Тіффані, в Австрії, Україні — сецесія. Загальна характеристика Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених у природи. Модерн постав як мистецтво молодих людей на противагу домінуючому на той час історицизмові. Звідси походить німецький варіант назви — Jugendstil, що означає стиль молоді. Архітектурні пам'ятники, створені у стилі сецесія, внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень стилю еклектики, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумові й орнаментальному ритмові. Періодизація та підстилі протомодерн ранній модерн пізній модерн (модерн-класицизм, модернампір) раціональний модерн.:::::::::::::::: Докладніше

Оновити кеш

Вибране зображення редагувати

Київ. Особняк Аршавського. Декор металевих воріт, сецесія. Вінниця, будинок на вул. Пушкіна.

Архів

Основні статті редагувати

Оригінальне креслення плану власного помешкання (Будинок із химерами) виконане Городецьким на початку 1900-х Модерн Шехтель Федір Осипович Віктор Орта Бойцов Петро Семенович Артинов Михайло Григорович Артинов Григорій Григорович Бекетов Олексій Миколайович Нільсен Віктор Олександрович Андріївський узвіз , Київ Будинок із химерами, Київ Шоколадний будиночок або Особня́к Могильо́вцева, Київ Особняк Аршавського або «Дім невтішної вдови», Київ Український архітектурний модерн Будинок прибутковий («Будинок Мороза»), Київ Особняк Шлейфера, Київ

Архів

Модерн у світі редагувати

Альфонс Муха. Проєкт металевих виробів в стилі сецесія, злам 19-20 ст.

Архів

Література про сецесію редагувати

К. Шорске. Віденський fin-de-siècle. Політика і культура. Л., ВНТЛ-класика Gabriele Fahr-Becker: Jugendstil. Tandem-Verlag, Königswinter 2007, ISBN 978-3-8331-3544-6 Бірюльов Ю. «Мистецтво львівської сецесії», 2005 Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2. Берсенева А. Архитектура модерна. Екатеринбург, 1992 Берсенева А. Европейский модерн: венская архитектурная школа. Екатеринбург, 1991 Борисова Е. А., Стернин Г. Ю. Русский модерн. М., 1990 Володина Т. Модерн: Проблемы синтеза. «Вопросы искусствознания» 2-3/94, М., 1994 Горюнов В. С., Тубли М. П. Архитектура эпохи модерна. М., 1992 Кириченко Е. И. Архитектурные теории XIX века в России. М., 1т., 1993. Кириченко Е. И. Проблемы развития русской архитектуры середины XIX — начала XX вв. М., 1989 Колотило М. Н. Женский костюм эпохи модерна в России. СПб.1999 Крастиньш Я. А. Стиль модерн в архитектуре Риги. М., 1988. Миллер, Джудит. Путеводитель коллекционера. Модерн. АСТ, 2005 ISBN 5-17-028689-9 Нащокина М.B.: Архитекторы московского модерна,1998 Нащокина М. В. Московский модерн. М., изд. Жираф, 2005 ISBN 5-89832-042-3 Нащокина М. В. Московский модерн. Проблема западноевропейских влияний. М., 1999 Нащокина М. В. Сто архитекторов московского модерна. М., 2000 Неизвестный Фаберже… Каталог. М., 2003 ISBN 5-901772-08-3 Николаева С. И. Эстетика символа в архитектуре русского модерна. М., Издательство «Директмедиа Паблишинг», КноРус, 2003. Сарабьянов Д. В. Модерн. История стиля. Галарт, 2001 Сарабьянов Д. В. Русская живопись XIX века среди европейских школ. М., 1980 Стернин Г. Ю. Русская художественная культура второй половины XIX-начала XX века. М., 1984 Фар-Беккер, Г. Искусство модерна. Konemann, 2004 ISBN 3-8331-1250-6 Харди У. Путеводитель по стилю ар нуво. Радуга, 2008 ISBN 978-5-05-006996-2, 1-85627-832-8 Эстетика Морриса и современность. Под ред. В. П. Шестакова. М., 1987 Володимир Тимофієнко  " Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник ", Київ, 1999 Чепелик В. В. Український архітектурний модерн. / Упорядник З. В. Мойсеєнко-Чепелик. — К. : КНУБА, 2000. Бібліографія з Українського архітектурного модерну у книзі Чепелик В. В. Український архітектурний модерн. / Упорядник З. В. Мойсеєнко-Чепелик. — К. : КНУБА, 2000. Олена Щербань Український модерн в архітектурно-будівельній кераміці Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912–1924 рр.) (укр.)

Архів

Сецесія в Україні редагувати

Пантелеймонівська церква (Суми) Харків, художнє училище, 1913 року побудови, північний модерн

Архів

Дерев'яна сецесія редагувати

Дерев'яний будинок доби сецесії, Чернігів, вул. Коцюбинського, 39 Садиба Шарівка біля Харкова (Богодухівський р-н, Харківська обл.). Дерев'яний будинок лісничого, 1910 р., фото 2007 р.

Архів

Діячі редагувати

Вікто́р Орта́ (фр. Victor Horta; *6 січня 1861, Гент, Бельгія — 9 вересня 1947, Брюссель, Бельгія) — бельгійський архітектор, один із засновників стилю модерн (art nouveau) в архітектурі. Чотири брюссельських споруди — всі житлові будинки авторства Орта включені в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії.Віктор Орта народився 6 січня 1861 року в бельгійському місті Генті. У юнацькі роки поїхав до Франції. У Парижі вивчав прикладні ремесла і технології, працював декоратором. У 1880 році помер батько Віктора і він повернувся в Бельгію. У Брюсселі Орта навчався в Академії мистецтв. Придворний архітектор короля Леопольда II Альфонс Бала найняв молодого Віктора Орта для зведення палацових оранжерей (en). Від 1885 року — Орта самостійно будує декілька приватних будинків, а трохи згодом віддав перевагу зведенню громадських будівель. Починаючи з 1892 року Віктор Орта спроєктував і спорудив в стилі модерн будинок професора Едмона Тасселя (1893), що вважається першою у світі спорудою в стилі модерн і викликав цілу хвилю наслідування; в Скарбеке займався зведенням будинку Отрік, а також брюссельських будинків, що увійшли до списку ЮНЕСКО: будинок Сольвей, свій власний будинок (зараз музей Віктора Орта), будинок ван Етвельде. У 1897 році Орта здійснював будівництво Народного дому (був зруйнований в 1950-х) у більш стриманому і раціональнішому стилі. Під час окупації Бельгії німцями Орта жив у Великій Британії та США. Повернувшись у Брюссель, активно взявся продовжувати працювати. Так, у 1928 році провадив будівництво музею в Турне та Палацу мистецтв у бельгійській столиці.:::::::::::::::: Докладніше

Архів

Категорії редагувати

Модерн Архітектура модерну

Модерн у Вікіновинах	Модерн у Вікіцитатнику	Модерн у Вікіпідручнику	Модерн у Вікіджерелах	Модерн у Вікісловнику	Модерн в Віківерситеті	Модерн у Вікісховищі	Модерн у Вікімандрах
Новини	Цитати	Посібники	Тексти	Визначення	Навчання	Зображення	Путівники

Чим допомогти редагувати

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про Модерн Червоні посилання на необхідні статті про модерн Категорія:Незавершені статті про модерн Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче. Як робити, з чого почати першу свою публікацію: Вікіпедія:Стаття-заготовка • Вікіпедія:Стиль Вікіпедія:Як редагувати статтю • Вікіпедія:Портал спільноти

Мистецтво	Історія	Культура	Література	Театр	Декоративно-ужиткове мистецтво	Палітурки книг

Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали

Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Портал Модерн стартував 05 серпня 2015 р.

Оновити кеш