Перелік вулиць і площ Маріуполя

Перелік вулиць і площ Маріуполя — поданий за районами міста.

Як відомо, Маріуполь віднесений до переліку історичних міст України[1]. Це накладає на мешканців міста та міськвиконком нові обов'язки по збереженню і реставрації історичних пам'яток і археологічних розкопок в місті. Ще 1993 року в Маріуполі працювала комісія працівників Харківського інституту «Укрпроектреставрація». Вони провели аналіз історико-архітектурного плану забудови Маріуполя. Було визнано сто сімдесят дві (172) історично вартісних споруди. Але тільки шість із них отримали статус пам'яток архітектури місцевого значення. Приємно і важливо, що серед них споруди різних історичних етапів, серед них —

  • Водонагнітна вежа (доба сецесії, арх. В. О. Нільсен, 1908-1910 рр.)
  • Два будинки зі шпилями на вул. Артема (арх. Лев Яновицький, 1958 р., сталінський ампір)
  • Драматичний театр (сталінський ампір)
  • Індустріальний коледж, вулиця Георгіївська (колишня Маріупольська Олександрівська чоловіча гімназія, доба сецесії, арх. Толвінський Микола Костянтинович[2], проект 1876 року.)
  • Палац Молоді (колишній готель Національ, доба сецесії).

Кількість історично вартісних споруд в Маріуполі була більша, ніж сто сімдесят дві (172), бо низка споруд доби пізнього класицизму та сецесії була поруйнована і ніколи не відновлена. Низка збережених споруд доби сецесії не доглянута, погано використовується і не зберігається при гострій необхідності пішохідної зони в історичному центрі, нових майстерень для художників і ремісників, приміщень для роботи гуртків школярів і молоді тощо.

Значним недоліком звіту є відсутність в переліку — охоронних зон археологічних пам'яток доби неоліту в Маріуполі та його околиць, втрата котрих може бути непоправною для історії.

Центральний район

Маріуполь. Драмтеатр у Центральному районі
Палац культури «Маріуполь», пр. Металургів.
Пересічна забудова доби сецесії, Маріуполь
Харлампієвський собор,знищений
Лікеро-горілчаний завод
ПУМБ
Вулиця Громової (Маріуполь)

Кальміуський район

Палац металургів. Проспект Металургів
Плавбасейн «Нептун». Проспект Металургів
Палац культури «Іскра». Нiкопольський проспект
Маріуполь. Технологічний ліцей. Нiкопольський проспект

Лівобережний район

Палац Будівельників. Вулиця Азовстальська
Площа Перемоги .
Морський бульвар
Храм святого Архістратига Михаїла

Приморський район

Маріупольський морський вокзал.
Мечеть в Маріуполі.
Проспект Луніна

Перейменування

У грудні 1991 року рішенням міської ради Маріуполя були перейменовані (повернуті дореволюційні назви) такі вулиці в старій частині міста:

  • вул. 1 Травня — вул. Георгіївська,
  • вул. III Інтернаціоналу — вул. Торгова,
  • вул. Апатова (частина — на схід від проспекту Металургів) — вул. Італійська,
  • вул. Донбаська — вул. Миколаївська,
  • вул. Івана Франка — вул. Фонтанна,
  • вул. Карла Лібкнехта (частина — на схід від проспекту Металургів) — вул. Митрополитська,
  • вул. Карла Маркса — вул. Грецька,
  • вул. Комсомольська — вул. Євпаторійська,
  • вул. Красноармійська — вул. Готфейська,
  • вул. Куїнджі — вул. Карасівська,
  • вул. Пролетарська — вул. Кафайська,
  • вул. Рози Люксембург — вул. Земська,
  • вул. Радянська — вул. Харлампіївська.

У 1990—2000-х роках також були перейменовані такі вулиці й площі:

  • вул. Серго — вул. Якова Гугеля (в Лівобережному районі) — на честь керівника будівництва й першого директора «Азовсталі»,
  • пров. Республіки — вул. Університетська (у центрі міста),
  • пл. Конституції — пл. Машинобудівників (неподалік парку Петровського),
  • пл. біля басейну «Нептун» — майдан Незалежності.

Також чимало вулиць міста було перейменовано в 2015—2017 роках.

Джерела

Будинок, у якому у 1941 р. знаходилось тимчасове єврейське гетто. Центральний район.
  • Буров С. Д.. «Маріуполь. Минуле». Маріуполь. ЗАТ Газета «Приазовский рабочий». 2003. стор. 6—12. ISBN 966-8208-06-04(рос.)

Примітки

  1. ↑ газета «Ильичёвец», 14 сентября, 2013 года
  2. ↑ газета «Приазовский рабочий», 3 июля 1990 г.

Див. також

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!