Населені пункти в Росії поділяються на міські та сільські. Їх населення відноситься до міського та сільського відповідно.
Міськими населеними пунктами вважаються населені пункти, затверджені законодавчими актами як міста та селища міського типу (смт). Серед останніх виділяються робітничі, курортні та дачні селища. Також, як правило, до них відносяться селища закритих адміністративно-територіальних утворень (ЗАТУ)[1].
Решта населених пунктів відносяться до сільських[1]. Бувають винятки, наприклад, як в Чувашії та Тюменської області, де всі селища міського типу законодавчо віднесені до сільських населених пунктів при збереженні у них категорії смт, а Росстат їх населення враховує як сільське. Аналогічно з смт у створеній з порушенням міжнародного права та українського законодавства на окупованій території Автономної Республіки КримРеспубліці Крим. Крім цього, в ряді суб'єктів ЗАТУ утворюють селища як сільські населені пункти, наприклад, селище Комаровський Оренбурзької області, населення якого Росстат також розглядає як сільське. У Новосибірської області робітничі селища рахуються як міські, але населення двох дачних селищ і одного курортного рахується як сільське.
Головним критерієм відмінності сільського населеного пункту від міського є те, що більшість економічно активного населення міського населеного пункту не зайнято в сільському господарстві. Тому окремі села та селища більші за міста.
Найбільшим селом в Росії є станиця Канівська у Краснодарському краї (44 386 мешканців), яка більша найменшого та наймолодшого міста Росії Іннополіса (866 мешканців) у 51 раз.
Згідно зі зводом правил «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень » (СП 42.13330.2016) від Мінрегіонрозвитку РФ, міські і сільські поселення (міські та сільські населені пункти) країни класифіковані, в тому числі міста із селищами міського типу таким чином[2]:
Найбільші — з населенням понад 1 млн осіб
Дуже великі — від 250 тис. до 1 млн осіб (в тому числі підкатегорії від 250 тис. до 500 тис. та від 500 тис. до 1 млн осіб)
Великі — від 100 тис. до 250 тис. осіб
Середні — від 50 тис. до 100 тис. осіб
Малі — до 50 тис. осіб (у тому числі підкатегорії до 10 тис., від 10 тис. до 20 тис. та від 20 тис. до 50 тис. осіб); також всі селища міського типу.
Сільські поселення (сільські населені пункти) відповідно класифікуються таким чином[2]:
Дуже великі — з населенням понад 3 тис. осіб (у тому числі підкатегорії від 3 тис. до 5 тис. та понад 5 тис. осіб)
Великі — від 1 тис. до 3 тис. осіб
Середні — від 200 до 1 тис. осіб
Малі — менше 200 осіб (у тому числі підкатегорії менше 50 і від 50 до 200 осіб).
Сільські населені пункти (у тому числі без населення)
155 289 (13 086)
153 124 (19 416)
За час між переписами кількість міст та селищ міського типу зменшилася на 554 та в сумі становить (на 14 жовтня 2010 року) 2386 міських населених пунктів. Зменшення відбулося з таких причин: 413 селищ міського типу перетворені на сільські населені пункти, 127 — включені в межі інших міських населених пунктів, 14 — ліквідовані у зв'язку з виїздом мешканців. Кількість сільських населених пунктів зменшилась на 2164.
На 1 жовтня 2020 року згідно зі ЗКТМУ в Росії 155 649 населених пунктів.
936 з 1100 міст (85 %) становлять міста з чисельністю населення до 100 тисяч мешканців. В 15 містах мешкає більше 1 млн осіб, в 22 містах — від 0,5 до 1,0 млн осіб, в 36 містах — від 0,25 до 0,5 млн осіб, в 91 місті — від 0,1 до 0,25 млн осіб. У 12,7 % сільських населелених пунктів відсутнє постійне населення, а в 23,6 % — чисельність населення менше 10 осіб.
Населені пункти в ЗКАТО та ЗКТМУ
У Загальноросійському класифікаторі об'єктів адміністративно-територіального поділу (ЗКАТО) об'єктами класифікації є не тільки адміністративно-територіальні одиниці, а й населені пункти, зокрема: міста, селища міського типу та сільські населені пункти[6]. Позначення «селище міського типу» поширюється на робітничі, курортні та дачні селища[6]. До сільських населених пунктів відносяться селища сільського типу, хутори, кишлаки, аули тощо. У ЗКАТО прийняті такі скорочення[6], якими переважно виділяються типи населених пунктів[7]:
У Росії сім населених пунктів[10], назви яких починаються на літеру «Й»: місто Йошкар-Ола, села Йошкар Ішем, Йошкар-Памаш, Йошкар Памаш, Йошкар Ушем, Йошкаренер (всі вони знаходяться в Республіці Марій Ел), село Йолдиз в Татарстані, а також село Йовлі в інгушетії. Назв на літеру «Ы» — 15, на «Ё» — 38.
↑Не всі об'єкти адміністративно-територіального поділу в ЗКАТО є населеними пунктами, наприклад: р-н — район; пс — селищна рада на правах сільської ради, а також скорочення им — імени.
↑Внаслідок окупації АР Крим та Севастополя, всупереч міжнародному праву та українському законодавству, Росія включила їх до свого складу на правах окремих суб'єктів федерації