Масельський Олександр Степанович

Масельський Олександр Степанович
Народився	7 грудня 1936(1936-12-07) Хмельове, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР
Помер	12 квітня 1996(1996-04-12) (59 років) Харків, Україна ·атеросклероз
Поховання	Міське кладовище № 2
Громадянство	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	державний службовець
Alma mater	Уманський сільськогосподарський інститут (1963)
Науковий ступінь	кандидат сільськогосподарських наук
Посада	народний депутат СРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди	Почесна відзнака Президента України Заслужений працівник сільського господарства України
Медіафайли у Вікісховищі

Олекса́ндр Степа́нович Масе́льський (7 грудня 1936, Хмельове, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР — 12 квітня 1996, Харків, Україна) — український кандидат сільськогосподарських наук, суспільно-політичний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Життєпис

Народився 7 грудня 1936 в с. Хмельове Кіровоградської області в багатодітній селянській сім'ї. Батько був колгоспником, мати  — Олександра Артемівна була із запорозького козацького роду. Мав четверо братів і двох сестер^[1].

Трудову діяльність розпочав у 1954 році колгоспником. Служив у Радянській армії, працював бригадиром колгоспу. У 1963 році закінчив Уманський сільськогосподарський інститут імені Горького за спеціальністю «рільництво», отримав кваліфікацію агроном-рільник.

Після інституту з 1963 по 1966 працював головним агрономом радгоспу «Комуніст» Краснолиманського району Донецької області.

Член КПРС з 1965 року.

У 1966—1969 роках — аспірант, молодший науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту землеробства.

З жовтня 1969 по березень 1973 працював директором радгоспу «Червоний Жовтень» Балаклійського району Харківської області.

З березня 1973 року — 2-й секретар Балаклійського районного комітету КПУ Харківської області, з серпня 1974 року — голова виконавчого комітету Валківської районної ради депутатів трудящих Харківської області.

З листопада 1974 року — 1-й секретар Валківського районного комітету КПУ Харківської області.

З січня 1979 по липень 1982 року — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів. У липні 1982 — березні 1983 року — перший заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

У березні 1983 — січні 1991 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

21 січня 1991 — 21 квітня 1992 року — голова Харківської обласної Ради народних депутатів і голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

21 травня —-29 жовтня 1991 року — віце-прем'єр-міністр Української РСР (України) (з питань сільського господарства) в уряді Вітольда Фокіна.

20 березня 1992 — червень 1994 (офіційно 2 липня 1995) року — представник Президента України в Харківській області.

26 червня 1994 — червень 1995 року — голова Харківської обласної Ради і виконавчого комітету.

У червні 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної Ради.

7 липня 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної державної адміністрації.

Помер 12 квітня 1996 року у місті Харкові^[2].

Громадська діяльність

Сприяв передачі Успенського собору, Пантелеймонівського храму комплексу споруд на території Свято-Покровського чоловічого монастиря у власність Харківської єпархії^[3].

Родина

Був одружений з Софією Григорівною, мав доньку Ірину Олександрівну Ярославську, онука Олександра 1993 р.н.^[4]. Тесть Олександра Ярославського.

Пам'ять

• 29 квітня 2004 року станцію Харківського метрополітену «Індустріальна» було перейменовано в « Імені О. С. Масельського»;
• В Харкові, на вході до 8 під'їзду Держпрому встановлена меморіальна дошка Олександру Масельському;
• 24 червня 2005 року у місті Валки Харківської області рішенням Валківської районної ради, на честь О. С. Масельського було названо ліцей.^[5].
• У березні 2006 року у місті Валки відкрито меморіальну дошку на будинку районної ради О. С. Масельському^[6]

Нагороди та відзнаки

• Звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (5 грудня 2006) — за визначні особисті заслуги перед Україною у державному будівництві, соціально-економічному та культурному розвитку Харківщини, багаторічну активну політичну та громадську діяльність (посмертно)^[7]
• Почесна відзнака Президента України (7 травня 1995) — за значний особистий внесок у розвиток економіки області, організацію будівництва першої пускової дільниці третьої черги Харківського метрополітену^[8]
• Заслужений працівник сільського господарства України (18 листопада 1993) — за значний особистий внесок у збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, поповнення державних продовольчих ресурсів^[9]
• Два ордени Трудового Червоного Прапора (1973, 1976)
• медаль «За доблесну працю» (1970)
• Орден Святого Благовірного Рівноапостольного князя Володимира першого ступеня УПЦ^[10]
• Почесний громадянин Харківської області (2006)^[11]

Примітки

1. до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... (українською). Харків: Фоліо. 2006. с. 13.
2. До 70-річчя О. С. Масельского. «Господар — його звали у народі...» (укр.) / ТОВ «ПРОМЕЙКЕР». — Х.: Фоліо; ТОВ «ПРОМЕЙКЕР», 2006. — 255 с. — 3000 экз. — ISBN 966-03-3695-0.
3. До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 227.
4. До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 17.
5. Рішення XXV сесії IV скликання Валківської районної ради від 24.06.2005, загальноосвітню школу I—III ступенів м. Валки реорганізовано у Валківський ліцей ім. Олександра Масельського.
6. до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... Харків: Фоліо. 2006. с. 234. ISBN 966-03-3695-0.
7. Указ Президента України № 1030/2006 від 5 грудня 2006 року «Про присвоєння О. Масельському звання Герой України». Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2012.
8. Указ Президента України № 353/95 від 7 травня 1995 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України». Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 23 вересня 2012.
9. Указ Президента України № 536/93 від 18 листопада 1993 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений працівник сільського господарства України“ працівникам агропромислового комплексу». Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 23 вересня 2012.
10. До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 8. ISBN 966-03-3695-0.
11. Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 07.09.2021. (укр.)

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Масельський Олександр Степанович [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]

Попередник:	Голова Харківської обласної ради 21 січня 1991 — 21 квітня 1992	Наступник:
Титов Юрій Іванович (17 квітня 1990 — 21 січня 1991)		Тягло Володимир Миколайович (21 квітня 1992 — червень 1994)

Попередник:	Голова Харківської обласної ради 26 червня 1994 — 12 квітня 1996	Наступник:
Тягло Володимир Миколайович (21 квітня 1992 — червень 1994)		Тягло Володимир Миколайович (липень 1996 — лютий 2002)

Попередник:	Голова Харківської обласної державної адміністрації 1996–1996	Наступник:
н/б		Дьомін Олег Олексійович (1996–2000)

Біографії   Україна   Харківщина