У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мантія.
Ма́нтія Землі́ (англ.Earth’s mantle, нім.Erdmantel, Mantel der Erde, фр.Manteau, Manteau terrestre) — одна з внутрішніх оболонок (геосфер) земної кулі, лежить між земною корою, від якої відокремлена поверхнею Мохоровичича, та ядром Землі. Становить 83 % об'єму і 67 % маси Землі. Верхня межа земної мантії проходить на глибині від декількох км (під океанами) до 70 км (під континентами). Пересічна глибина близько 2900 км. У її розрізі (зверху вниз) за швидкістю поширення сейсмічних хвиль виділяють верхню мантію (товщина 850–900 км), яка поділяється на субстрат, астеносферу й шар Голіцина, та нижню мантію (товщина близько 2000 км), для якої характерний уповільнений темп зростання швидкості сейсмічних хвиль.
У складі мантії Землі переважають залізо, магній, хром та ін. Температура й тискмагми Землі змінюються з глибиною. Вважають, що під земною корою океанічного типу тиск менший, ніж під континентальною корою. З глибиною збільшується електропровідність.
Don L. Anderson, Theory of the Earth [Архівовано 5 липня 2008 у Wayback Machine.], Blackwell (1989), is a textbook dealing with the Earth's interior and is now available on the web. Retrieved 2007-12-23.