PROFILBARU.COM

Народний депутат України
	4-го скликання

Іван Федорович Курас
Іван Федорович Курас
Народився	3 жовтня 1939; Немирівське
Помер	16 жовтня 2005 (66 років); Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Одеський державний університет ім. І.І.Мечникова
Галузь	політологія
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Посада	народний депутат України
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти	Солдатенко Валерій Федорович
Членство	НАНУ; Верховна Рада України IV скликання
Нагороди	СРСР: Україна:
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курас.

Іван Федорович Курас (3 жовтня 1939(19391003), Немирівське — 16 жовтня 2005, Київ) — український вчений-політолог, громадський та політичний діяч, академік (з 14 квітня 1995 року)^[2] та віцепрезидент НАН України, засновник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. Член КПРС, член фракції Партії регіонів у Верховній Раді.

Біографія

Народився 3 жовтня 1939 року в селі Немирівському Балтського району Одеської області. Навчався в Немирівській семирічній і Перелетській середній школах, потім на історичному факультеті Одеського державного університету імені І. І. Мечнікова, який закінчив з відзнакою у 1962 році.

Після університету працював науковим співробітником Кіровоградського партархіву, водночас викладаючи у Кіровоградському філіалі Харківського політехнічного інституту. У 1964 році поступив до аспірантури Київського державного університету, підготував і захистив кандидатську дисертацію з проблем національно-визвольного руху в Україні початку XX століття. До 1970 року викладав в Київському університеті.

У 1970–1972 роках — старший науковий співробітник, учений секретар Інституту історії партії при ЦК Компартії України — філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, у 1972–1983 роках — інструктор, консультант, завідувач сектора відділу науки і навчальних закладів ЦК КПУ, у 1983–1991 роках — заступник директора Інституту політичних досліджень при ЦК КПУ. З грудня 1991 року — директор Інституту національних відносин і політології НАН України (з 1996 — Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України).

1988–1993 роках — академік-секретар Відділення історії, філософії і права НАН України, член Президії НАН України. У 1998–2005 роках — віцепрезидент НАН України. У 1994–1997 роках — віцепрем'єр-міністр України з питань гуманітарної політики. У 1994–1996 роках був членом Конституційної комісії від Президента України. Очолював державні комісії у справах депортованих народів Криму; у справах депортованих німців; у справах неповнолітніх; з питань координації, приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що надходить із зарубіжних країн, при КМ України; реформування вищої освіти в Україні; реорганізації в галузі науки. У 1994–2002 роках — член Комісії з державних нагород при Президентові України. В 1997 році був головою Ради з питань мовної політики при Президентові України, в 1997–1998 роках — Ради з питань збереження національної культурної спадщини. З жовтня 2000 року, за постановою Уряду, голова наглядової ради Національної акціонерної компанії «Надра України», з 2003 року — голова наглядової ради Київського національного медичного університету, секретар Політичної ради при Президентові України.

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний за списками Виборчого блоку політичних партій «За єдину Україну!». З 20 квітня 2002 по 18 січня 2005 року — у фракції Партії Регіонів. Очолював підкомітет міжпарламентських зв'язків Комітету ВР України в закордонних справах. Очолював робочу групу з розроблення Концепції реформування політичної системи України.

Жив в Києві. Помер 16 жовтня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Наукові досягнення

Важливою подією став вихід у 1990 р. науково-документального видання "Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів". Цей збірник статей і документів був першим виданням, яке містило документи найвищий партійно-державних інстанцій і засвідчувало їхню незаперечну причетність до інфернальних подій 1930-х років.

Ще задовго до розпаду СРСР І.Ф. Курас порушував перед керівництвом УРСР питання про необхідність дослідження національних відносин. Він ініціював створення в Інституті історії партії сектора історії, теорії і практики міжнаціональних відносин і послідовно створював відповідну наукову школу. У грудні 1991 року було створено Інститут національних відносин і політології НАН України, його директором став І.Ф. Курас. Під керівництвом Кураса інститут досягнув серйозних здобутків у теоретико-методологічному обґрунтуванні нового напряму соціогуманітарних наук – етнополітології, розробці об'єктно-предметної зони політології та етнополітології і вдосконаленні понятійно-категоріального апарату цих наук, осмисленні діалектики взаємодії етнічних та політичних, етнічних і регіональних факторів. Досліджувались етнонаціональна специфіка, характер та особливості політичного процесу і політичної культури в минулому і сучасному України, релігійна ситуація і взаємовідносини різних конфесій.

Відзнаки

Заслужений діяч науки і техніки України (з 1998 року)^[3], лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (за 1999 рік)^[4].

Нагороджений орденом Дружби народів, орденом «Великий хрест» (1997; Італія), орденом князя Гедимінаса 4-го ступеня (1998; Литва), орденом князя Ярослава Мудрого 5-го (1999) та 4-го (2003) ступенів^[5].

Вшанування пам'яті

У 2005 році Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України рішенням Президії НАН України присвоєно ім'я І. Ф. Кураса.

20 грудня 2016 р. відбулася церемонія відкриття меморіальної дошки на фасаді будинку Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8) першому директору Інституту, академіку, віцепрезидентові НАН України Іванові Федоровичу Курасу.

Примітки

↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
↑ Сайт Національної академії наук України
↑ Указ Президента України від 26 листопада 1998 року № 1312/98 «Про відзначення нагородами України працівників Національної академії наук України»
↑ За серію монографій «Українська фалеристика та боністика». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 липня 2012.
↑ Сайт Інституту історії НАН України. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 8 липня 2012.

Джерела та література

Ю. І. Шаповал. Курас Іван Федорович [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 512. — ISBN 978-966-00-0855-4.
В. Ф. Солдатенко. Курас Іван Федорович [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Література

Ю. Шаповал. Курас Іван Федорович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.382 ISBN 978-966-611-818-2