У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ємець .
Олекса́ндр Іва́нович Є́мець ( 1 січня 1959 , Велика Медведівка — 28 січня 2001 ) — український правознавець і політик. Його син, Ємець Леонід Олександрович , також став політиком і народним депутатом України .
Народився 1 січня 1959 року в селі Великій Медведівці Шепетівського району Хмельницької області .
Батько — директор сільської восьмирічки, мати — сільський фельдшер .
У 1981 році закінчив філософський факультет Київського університету (вступив із третьої спроби, здобув фах психолога ).
Заочно закінчив Київську вищу школу Міністерства внутрішніх справ СРСР імені Фелікса Дзержинського (здобув фах правознавця).
Працював вихователем у приймальнику-розподільнику для неповнолітніх, викладачем дитячої психології, науковим співробітником кримінологічної лабораторії.
В 1995—1998 рр. — член наглядової ради ЗАТ ІК «Галицькі інвестиції», разом з Андрієм Садовим .[ 1]
Народний депутат України 1-го, 2-го та 3-го скликань (1990–2001 роки).
З квітня 1993 по липень 1994 року — міністр України у справах національностей і міграції.
З 26 березня 1996 по 14 серпня 1996 року — віце-прем'єр-міністр України з політико-правових питань[ 2]
З березня 1998 — народний депутат України 3-го скликання .
Могила Олександра Ємця Жив у Києві . Загинув 28 січня 2001 року в автомобільній катастрофі. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Нагороджений медаллю «За відмінну службу по охороні громадського порядку» (1986; за участь в ліквідації аварії на ЧАЕС ), орденом «За заслуги» I ступеня (серпень 2001, посмертно)[ 3]
Найгірше — протиправні закони: Хто є хто // Голос України. — 1991. — 23 лютого. — С. 4.
Хто є хто в Україні 1997: Біографічний словник. — К., 1997. — С. 90.
