Канівське водосховище

Канівське водосховище
	Канівська ГЕСКанівська ГЕС
	49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д.Координати: 49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д.
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Київ
Розташування	Канів, на півдні Київська і Черкаська області України
Геологічні дані
Тип	Гідроелектростанційне водосховище
Розміри
Площа поверхні	675 км²
Глибина середня	4,4 м
Глибина макс.	19 м
Довжина	162 км
Ширина	5 км
Об'єм	2,6 км³
Вода
Басейн
↑ Водний басейн	басейн Дніпра
Вливаються	Дніпро, Трубіж, Стугна, Бобриця
Витікають	Дніпро
Країни басейну	Україна
Інше
Міста та поселення	Київ, Українка, Ржищів
	Канівське водосховище (Україна)
	Канівське водосховище у Вікісховищі

Файл:Cascade Reservoirs.jpeg

Канівське водосховище у дніпровському каскаді^[1]

Ка́нівське водосхо́вище — одне з п'яти великих водосховищ у каскаді на Дніпрі, розташоване частково в Київській і частково в Черкаській областях, а також у місті Києві.

Опис

Канівське водосховище є наймолодшим у каскаді водосховищ, що створені на Дніпрі. Його заповнення водою відбувалось протягом 1974—1976 рр. Підпор від Канівської гідроелектростанції (ГЕС) поширюється до створу Київської ГЕС. Канівське водосховище покриває площу 675 км² і містить близько 2,63 км³ води. Його довжина становить приблизно 123 км, максимальна ширина — 8 км. Найбільша глибина 21 м. Біля берегів Канівське водосховище дуже мілке.

Найбільші річки, що впадають: Стугна і Трубіж.

Найбільші міста на узбережжі Канівського водосховища: Київ, Українка, Переяслав та Канів.

Київська ділянка водосховища повністю збігається з тим руслом, наявними рукавами, протоками та обрисами островів, що існували на Дніпрі до заповнення водосховища. Єдиною зміною є невелике зростання рівня води та відсутність зміління русла влітку через регуляцію рівнів води, адже до 1970-х років річка доволі сильно міліла влітку, утворювалися великі мілини поблизу Пішохідного мосту та мосту Патона.

Гребля водосховища розташована на схід від Канева. Складається з Канівської ГЕС а шлюзу. Гребля була збудована між 1972 і 1978 роками і має довжину 16 км.

При заповненні водосховища були затоплені близько 20 сіл: Рудяків, Кальне, Гусинці (збереглася гусинська Спасо-Преображенська церква), Яшники, Вільхов, Кошари, Підсінне, Андруші, Полуботькова Слобода, Козинці, В'юнище, Циблі (стара частина села, село перенесене на нове місце; збереглися руїни церкви), Городище, Піщанка, Комарівка, Чаплин, Тростяно-Безбородка, Решітки (лівий берег), Зарубинці, Селище (правий берег).

Економічне значення

Канівське водосховище є резервуаром для функціонування Канівської ГЕС. Крім того, із водосховищем пов'язана діяльність інших енергетичних підприємств — Трипільської ТЕС та проєктованої Канівської ГАЕС.

Заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Галерея

Великі панорами водосховища

Велика панорама Канівського водосховища в районі мосту Патона у Києві

Велика вечірня панорама Канівського водосховища в районі Київського річкового вокзалу

Примітки

↑ Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.

Джерела

Вишневський В. І., Шевчук С. А. Використання даних дистанційного зондування Землі у дослідженнях водних об'єктів України. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2018. — 116 с.
Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів
Що ГЕС дніпровські нам готують? [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.]

Портал «Екологія» Портал «Гідрологія»

[1] Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.

[1]