Городище (Переяслав-Хмельницький район)

Городище
Країна	Україна
Область	Київська область
Район/міськрада	Бориспільський район
Рада	Городищенська сільрада; з 1960 р. Хоцьківська сільська рада; з 1967 р. В'юнищинська сільська рада.
Основні дані
Засноване	до 1750-х
Існувало до	1973
Географічні дані
Географічні координати	49°55′54″ пн. ш. 31°30′16″ сх. д.
Карта
Городище
Городище
Мапа

Городище  — колишнє село у Бориспільському районі Київської області. Було затоплене Канівським водосховищем.

З історії

Карта Київського намісництва на якій також відображено Городище у складі Переяславського повіту, 1792 р.

За Гетьманщини Городище належало до Трахтемирівської сотні Переяславського полку.^[1]

За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту даного намісництва і у ній нараховувалось 38 хат виборних козаків, козаків підпомічників, посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.^[2]

За книгою Київського намісництва 1787 року в Городищі проживало 443 душі. Було у володінні козаків і власника — графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського.^[3]

З ліквідацією Київського намісництва, село у складі Переяславського повіту перейшло до Полтавської губернії.

В 1930 році в Городищі проживало 788 чоловік.

У роки Голодомору, за книгою реєстрації смертей по Городищенській сільраді, у 1932 році в селі померло 47 жителів, а в 1933 році – 150. ^[4]

У лютому 1960 року сільські ради Городища, Комарівки і Хоцьок Переяслав Хмельницького району були об'єднані в одну  — Хоцьківську сільраду.

З грудня 1967 року село Городище Хоцьківської сільради Переяслав-Хмельницького району було в підпорядкування В'юнищенській сільраді Переяслав-Хмельницького району.

У грудні 1973-го року, за рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №628 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі деяких районів області» села В'юнище, Городище і Козинці В'юнищенської сільради Переяслав-Хмельницького району були виключені з облікових даних «у зв’язку з переселенням жителів». Дані села були затопленні водами Канівського водосховища. ^[5]

Посилання

1. Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769. Покажчик населених пунктів. — Київ, 1959. — С. 64.
2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 102
3. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 246
4. Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.621 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2020.
5. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки. Довідник. Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. —304 с.: іл. — С. 97, 133, 142