Довжина 48 км, площа басейну 357 км². Долина трапецієподібна, завширшки до 1,8 км, завглибшки до 60 м. Пересічна ширина заплави 200 м. Річище звивисте, його середня ширина (в середній течії) 10 м. Похил річки 1,7 м/км. Навесні повноводна, в літню межень перетворюється на вузьку річечку. Через будівництво Канівської ГЕС і підняттям рівня води у Канівському водосховищі природний вигляд нижніх ділянок річки порушений. Побудовано багато ставків.
Під час революційних змагань 1917—1921 років територія річки опинялася у короткочасному володінні різник держав та військ. З березня 1917 року в результаті Лютневої революції влада над річкою формально перейшла до Української Центральної ради (з листопада стала територією Української Народної Республіки). У січні-березні 1918 року річка контролювалася більшовицькою армією. Але в березні 1918 року її окупували німецькі війська і влада над нею спочатку перейшла до УНР, а з 29 квітня стала входити до території Української ДержавиПавла Скоропадського. З листопаді 1918 року в результаті повстання проти німецьких військ юрисдикцію над річкою встановлює Директорії УНР. У лютому 1919 року більшовики знову захопили річку. Та проти радянської влади відразу повстали жителі Обухівщини, підтримуючи дії отамана-«незалежника» Зеленого. Через це протягом декількох місяців річка в різні періоди в різних обсягах контролювалася отаманом Зеленим і радянськими військами. З тим, 12 травня 1919 року повстанці були розбиті під Обуховом батальйоном Київського губвійськомату. На початку травня 1920 року об'єднані армії Польщі та Директорії УНР зайняли річку, проте через контрнаступ радянської армії змушені були на початку червня відступити. З даного часу над річкою остаточно встановлюється радянська влада. У липні-серпні 1941 року гітлерівські німецькі війська окупували Красну, але в листопаді 1943 року Червона армія повернула водяну артерію під юрисдикцію радянської влади.