Естуарій річки Екс. Англія.Естуарій Ла-Плата (фотографія з космосу).
Естуа́рій (лат.aestuarium — «затоплюване гирло річки») — однорукавне, лійкоподібне гирло річки, що розширюється в напрямку моря або океану.
Утворюється, коли море затоплює гирло річки, а припливи та відпливи виносять осадові породи в море і не дають естуарію заповнитися ними та перетворитися на дельту. Це відбувається, коли прилегла до естуарію частина моря має велику глибину.
В естуаріях бувають дуже сильні припливи, коли солоні води океану змушують прісну воду річки текти назад. Якщо естуарій має круті береги і звужується, під час сильних припливів рівень води різко підіймається, утворюючи високу одиночну хвилю (бор, у Бразилії — поророка[1]), що просувається річкою вглиб суходолу, доки не втратить енергію і не спаде.
Етимологія
Слово «естуарій» походить від латинського слова «aestuarium», що означає «затоплюване гирло річки», яке є похідним від терміна «aestus» — «приплив». Для визначення естуарію було запропоновано багато варіантів, але загальноприйняте серед них таке: «однорукавне воронкоподібне гирло річки, що розширюється в бік моря»[2].
Однак це визначення виключає деякі прибережні водойми, такі як прибережні лагуни та солоні водойми. Точнішим визначенням естуарію буде таке: «загальна назва напівзамкнених водних об'єктів, що є частинами гирлових ділянок річок, які характеризуються активними процесами змішування річкових і морських вод»[3].
Естуарій // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 85.
