Ліси формуються переважно бурими водоростями ряду Laminariales і забезпечують унікальну тривимірну екосистему для морських організмів і є джерелом для розуміння багатьох екологічних процесів.
Морські ліси водоростей сформовані різними видами водоростей, залежно від природних зон їхнього розташування. Так, водорості роду Macrocystis утворюють подібні зарості в Південній Каліфорнії, Nereocystis — у П'юджет-Саунд, а Laminaria — в холодних водах далекої Півночі. Крім великих видів, в утворенні природної зони беруть участь і дрібніші види, які утворюють зарості, схожі на густі чагарники.
Найчастіше ліси водоростей утворюють представники роду Macrocystis, хоча існують й інші численні роди, такі як Ламінарія, Ecklonia, Lessonia, Alaria і Eisenia[3][4].
Ростуть всі вони, прикріплюючись ризоїдами до скель або каменів на дні, у прибережних зонах, на глибині 10-25 м.
Водорості з роду Macrocystis є справжніми гігантами серед водоростей, досягаючи довжини 60 м, при масі до 150 кг[5][6]. А тривалість їх життя може досягати 20 років[7]. Слані водоростей Macrocystis зростають приблизно на 30-60 см в день, не набагато поступаючись у швидкості росту бамбуку. При сприятливих умовах і освітленості вид Macrocystis pyrifera може вирости довжиною до 25 м всього за 120 днів безперервного зростання[8].
При цьому вони утворюють численні стовбури, які відгалужуються від головного стовбура. Один спорофіт може налічувати до 130 окремих «гілок», а в більшості випадків лише 30-40[8]. Досягаючи поверхні, вони продовжують рости деякий час, переплутуючись між собою, і тим самим утворюючи своєрідні листяні «поля» на поверхні океану. Сформовані таким чином «крони» затінюють інші види водоростей, які утворюють своєрідний «підлісок»[7].
Плавучість слані забезпечується завдяки заповненим повітрям бульбашкам — пневматоцистам. У деяких видів вони можуть бути досить великими, наприклад, у представників родів Pelagophycus і Pfereocystis. У Pelagophycus є лише один пневматоцист, яким закінчується гладенький стовбур біля поверхні. Його ємність може досягати 2,6 літра.
Довжина слані ламінарії може доходити до 3-5 м (іноді 20 м), і ширини — до 0,5 м.
Наявність велетенських бурих водоростей, які утворюють під водою «ліси», а на поверхні води — «поля» з переплетених частин таломів, є однією з необхідних умов для існування каланів.
Джерела
↑Mann K.H. Seaweeds: their productivity and strategy for growth // Science. — !973. — Vol. 182. — P. 975—981.
↑ Graham M.H., B.P. hi. Kinlan L.D., Druehl L.E. Garske, S. Banks. Deep-water kelp refugia as potential hotspots of tropical marine diversity and productivity // Proceedings of the National Academy of Sciences. — 2007. — Vol. 104. — P. 16576-16580.
↑ Steneck R.S., Graham M.H., Bourque B.J., Corbett D., Erlandson J.M., Estes J.A., Tegner M.J. Kelp forest ecosystems: biodiversity, stability, resilience and future // Environmental Conservation. — 2002. — Vol. 29. — Р. 436—459.
↑ Jones C.G., Lawton J.H., Shachak M. Positive and negative effects of organisms as physical ecosystem engineers // Ecology. — 1997. — Vol. 78. — Р. 1946—1957.