Губа (затока)

Супутниковий знімок Обської губи

Губá — назва морських заток і бухт з гирлом річки, які глибоко вдаються у суходіл. Поширена на Півночі та Далекому Сході Російської Федерації. Губи, як правило називають за назвою річки, що в неї впадає, наприклад: Невська губа, Обська губа, Єнісейська губа. В них розрізняють вершину (внутрішню, зазвичай звужену частину) і гирло (частина, що безпосередньо з'єднується з морем).

У таких затоках помітно виражений вплив річок: ложе вкрите річковими відкладами, вода сильно опріснена і колір її різко відрізняється від кольору морської води. На морях Північного Льодовитого океану більшу частину року вкриті кригою.

Література

• Губа // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 533.
• Губа (морской залив) // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
• Губа // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
• Губа // Географический энциклопедический словарь: понятия и термины / Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — М.: Советская энциклопедия, 1988. — С. 82. (рос.)
• И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Губа // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : Международные отношения, 2009. — С. 39. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)