Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир»
Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир» (ДІКЗ «Стародавній Володимир») — історико-культурний заповідник державного значення, заснований у 2001 році на території міста ВолодимираВолинської областіУкраїни.
ДІКЗ «Стародавній Володимир» є культурно-просвітницьким, науково-дослідним закладом, що здійснює на відведеній йому території її наукове дослідження, охорону пам'яток культурної спадщини, популяризацію знань про них, забезпечує належне використання їх та реставрацію[1].
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада2001 року № 1509 «Про Державний історико-культурний заповідник „Стародавній Володимир“ у місті Володимирі-Волинському» на основі комплексу пам'яток міста Володимира-Волинського, об'єднаних між собою спільною територією, було створено Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир».
Він почав функціонувати з 1 січня2003 року відповідно до розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 24 грудня2002 року № 553.
У 2004 році було розроблено та затверджено генеральний план розвитку заповідника, яким визначено основні напрямки роботи на найближчий період часу. Генеральний план розвитку ДІКЗ «Стародавній Володимир» був затверджений на сесії Володимир-Волинської міської ради рішенням № 15/5 від 28 серпня2004 року. Згідно з цим документом, територія заповідника становить 14,5 га. До його складу входять 8 пам'яток національного значення і 19 — місцевого[1].
17. Мури монастиря Капуцинів, вул. Драгоманова, 5.
18. Оборонні вали міста, вул. Івана Франка.
19. Келії Христорождественського монастиря, вул. Івана Франка, 18[1].
Працівниками заповідника здійснюється постійний контроль за станом збереження пам'яток та прилеглої до них території. Завдяки їх плідній роботі розроблено туристичний маршрут під назвою «По давньоруських містах» (Галич — Рогатин — Львів — Жовква — Володимир), у якому основними пунктами є Галич та Володимир і який включено до Національної системи «Намисто Славутича»[1].