Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник

Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник
44°44′56″ пн. ш. 33°52′54″ сх. д.
Тип	музей природна територія особливої охорони Росії^d і культурна спадщина
Склад	Ханський палац, Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського, Чуфут-Кале, Мангуп, Ескі-Кермен, Тепе-Кермен, Качі-Кальон, Сюйренська фортеця, Бакла, Киз-Куле, Киз-Кермен, Шулдан, Чилтер-Мармара і Дюрбе в селі Айвове
Розташування	вул. Річна 133, Бахчисарай, АР Крим 98405 Україна
Адреса	298405[1] ул. Речная 133, г. Бахчисарай, Крым, 298405
Засновано	1990 (1917)
Фонд	50000
Директор	Науменко Валерій Євгенійович
Сайт	bikz.org
Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник (Автономна Республіка Крим)
Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник у Вікісховищі

Бахчисара́йський істо́рико-археологі́чний музе́й — український музей, заснований у 1955 році в Криму на базі двох музеїв: палацу-музею та археологічного музею «печерних міст».

Датою заснування музею вважається 4 жовтня (за старим стилем), 17 жовтня (за новим) 1917 року (наказ № 57 Таврійського губернського комісара Тимчасового Російського уряду). На посаду директора було призначено Усеїна Боданінського — відомого кримськотатарського просвітителя. Відкритий для відвідування в 1917 р. Бахчисарайський музей тюрксько-татарської культури існував коштом міської управи та на пожертви.

Фонди

Фонди налічують близько 50000 одиниць зберігання. Музей має археологічний та історичний відділи.

В археологічному відділі зібрані археологічні колекції, які відображають історію місцевих племен і народів, що населяли гірську частину Криму з часів кам'яної доби до татарської навали 13 століття.

Матеріали історичного відділу відбивають боротьбу українського народу з Кримським ханством за визволення північного Причорномор'я і Криму з-під турецько-татарського гніту. В експозицію включено художніх картини і скульптури майстрів 18—19 ст., полотна сучасних російських і українських художників, колекції зброї, монет, старовинних печаток, етнографічні матеріали та ін.

Музей проводить наукову і культурно-освітню роботу.

Музей історії та культури кримських татар

• Історичний відділ
• Етнографічний відділ

Музей археології та «печерних» міст

• Відділ археології
• Відділ «печерних» міст
• Відділ археології середньовічного міста

Відділи заповідника

• Художній музей
• Дім-музей Ісмаїла Гаспринського
• Відділ фондів і реставрації
• Відділ екскурсійного обслуговування
• Відділ охорони культурної спадщини
• Історико-меморіальний музей «Поле Альмінської битви»

Заплановані відділи

• Історико-археологічний музей «Салачик»
• Музей духовної культури «Ескі-Юрт»

Директори

• Науменко Валерій Євгенійович (до 2014)
• Аблялімова Ельміра Наріманівна (2014)
• Мартинюк Вадим (з 2014)^[2]

Галерея

• 
  Двір ханського палацу
• 
  Графський (світський) корпус
• 
  Двомовна українсько-кримськотатарська табличка при вході в Ханський палац в Бахчисараї
• 
  Сади і паркові споруди

Примітки

1. Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации
   d:Track:Q69832186
2. Смена директора Бахчисарайского заповедника: политическая и национальная подоплека?. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 8 березня 2019.

Джерела

• Офіційний сайт заповідника [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• 95 років Бахчисарайському палацу-музею [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• БАХЧИСАРА́ЙСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ІСТО́РИКО-КУЛЬТУ́РНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ