Верхньо-Сілезька операція

Верхньо-Сілезька операція Oberschlesische Operation
Німецько-радянська війна
Напівгусеничний артилерійський тягач Sd.Kfz 10 з протитанковою гарматою PaK 40 Напівгусеничний артилерійський тягач Sd.Kfz 10 з протитанковою гарматою PaK 40
Дата: 15 — 31 березня 1945 Місце: Верхня Сілезія, Третій Рейх Результат: перемога радянських військ
Сторони
Третій Рейх	СРСР
Командувачі
Ф. Шернер Г.Гейнріці В. Нерінг	Конєв І. С.
Військові формування
Група армій «Центр» * Армійська група «Гейнріці» (згодом 1-ша танкова армія) 17-та армія 9-та армія, 4-та танкова армія	1-й Український фронт
Військові сили
408 400 о/с[1], 988 танків та САУ, 5640 гармат і мінометів 1737 літаків[2]	20 дивізій, 1420 гармат і мінометів, 94 танка та штурмових гармат[2]
Втрати
66 801 о/с, з яких безповоротно — 15 876[1]	~ 60 000 о/с, з яких приблизно 20 000 захоплені в полон[2] за іншими даними: 40 000 загиблих та 14 000 військовополонених[3]

Зовнішні зображення
	Карта Верхньо-Сілезької операції

Верхньо-Сілезька операція (нім. Oberschlesische Operation) — фронтова наступальна операція радянських військ на Східному фронті на прикінцевому етапі німецько-радянської війни; частина загального стратегічного наступу Радянської Армії в січні — березні 1945 на 1200-км фронті від Балтійського моря до Дунаю. Операція проводилася силами військ 1-го Українського фронту (командувач Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв) в період з 15 по 31 березня 1945 з метою ліквідації загрози флангового удару і заволодіння Верхньосілезьким промисловим районом.

У результаті проведення Вісло-Одерської та Нижньо-Сілезької операцій війська 1-го Українського фронту вийшли на р. Одер і р. Нейсе, зайнявши охоплювальне положення стосовно до Верхньо-сілезького угруповання німецьких військ (17-та армія і армійська група «Гейнріці» групи армій «Центр»). Використовуючи переваги свого становища, радянське командування підготувало операцію силами лівого крила фронту (21-ша, 59-та і 60-та армії).

За замислом операції радянським військам належало зустрічними ударами двох ударних угруповань з районів північніше й південніше Оппельн оточити і знищити противника на південний захід від міста і вийти до Судет. В результаті проведеної операції радянські війська заволоділи південно-західною частиною Верхньої Сілезії і до 31 березня вийшли у передгір'ї Судетів, зайнявши вигідне положення для завдавання удару на дрезденському і празькому напрямках.

За 16 діб наступу радянські війська оточили і знищили оппельнську, розгромили ратіборську угруповання Вермахту, знищили понад 40 тисяч і захопили в полон 14 тисяч солдатів і офіцерів противника. Було знищено 280 танків і штурмових гармат, до 600 польових гармат, захоплені великі трофеї.

В результаті Верхньо-Сілезької операції війська 1-го Українського фронту ліквідували загрозу німецького контрнаступу і суттєво підірвали військово-економічний потенціал Німеччини. За заявою міністра озброєнь А. Шпеєра з втратою Верхньої Сілезії Німеччина втратила чверть свого військового виробництва^[4].

Склад і сили сторін

СРСР

Частина сил 1-го Українського фронту (командувач Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв, начальник штабу генерал армії В. Д. Соколовський).

• 5-та гвардійська армія (генерал-полковник О. С. Жадов)
• 21-ша армія (генерал-полковник Д. М. Гусєв)
• 4-та танкова армія, з 17 березня 4-та гвардійська танкова армія (генерал-полковник Д. Д. Лелюшенко)
• 59-та армія (генерал-лейтенант І. Т. Коровников)
• 60-та армія (генерал-полковник П. А. Курочкін)
• 7-й гвардійський механізований корпус (генерал-майор танкових військ І. П. Корчагін)
• 31-й танковий корпус (генерал-майор танкових військ Г. Г. Кузнєцов)
• 4-й гвардійський танковий корпус (генерал-лейтенант танкових військ П. П. Полубояров)
• 34-й гвардійський стрілецький корпус (генерал-майор Г. В. Бакланов)
• 2-га повітряна армія (генерал-полковник авіації С. Я. Красовський)

Всього: 408 400 осіб, 988 танків і САУ, 5640 гармат і мінометів, 1737 літаків.

Німеччина

Частина сил група армій «Центр» (командувач генерал-полковник Ф. Шернер).

• 9-та армія (генерал танкових військ Г.фон Лютвіц)
  • 56-й танковий корпус (генерал кавалерії Рудольф Кох-Ерпах);
  • 8-й армійський корпус (генерал артилерії Вальтер Гартманн, з 19 березня 1945 генерал від інфантерії Фрідріх Візе);
• 4-та танкова армія (генерал танкових військ Ф.-Г.Грезер)
  • 38-й танковий корпус (генерал кавалерії Максиміліан фон Едельсгайм)
• 17-та армія (генерал від інфантерії Фрідріх Шульц)
  • 59-й армійський корпус (генерал танкових військ Георг Ріттер фон Генгль)
  • 11-й корпус СС (обергрупенфюрер СС Маттіас Кляйнгайстеркамп);
• Армійська група «Гейнріці» (генерал-полковник Готтард Гейнріці), з 19 березня 1945 1-ша танкова армія (генерал танкових військ Вальтер Нерінг)
  • 11-й армійський корпус (генерал артилерії Горст фон Меллентін, з 20 березня 1945 генерал від інфантерії Рудольф фон Бюнау)
  • 49-й гірський корпус (генерал гірсько-піхотних військ Карл фон Ле Сьюр)
• 1-ша угорська армія (генерал-полковник Бела Міклош)
  • 17-й армійський корпус (генерал інженерних військ Отто Тіманн)

Також брали участь формування зі складу 8-ї, 16-ї, 17-ї, 19-ї та 20-ї танкових дивізій Вермахту, і 18-та, 20-та дивізії СС, танкова дивізія «Герман Герінг», а також дивізія охорони фюрера, що були розподілені між корпусами, які оборонялися.

Повітряну підтримку здійснювали формування 4-го повітряного флоту Люфтваффе.

Див. також

• Битви та операції німецько-радянської війни
• Інстербурзько-Кенігсберзька операція
• Моравсько-Остравська операція
• Братиславсько-Брновська операція
• Белградська операція
• Карпатсько-Дуклінська операція

Література

• Лелюшенко Д. Д. Москва — Сталинград — Берлин — Прага. Записки командарма — М.: Наука, 1987.
• Крайнюков К. В. Оружие особого рода — М.: Мысль, 1984.
• Beevor, A. Berlin: The Downfall 1945, Penguin Books, 2002, ISBN 0-670-88695-5
• Duffy, C. Red Storm on the Reich: The Soviet March on Germany, 1945, Routledge, 1991, ISBN 0-415-22829-8.
• David M. Glantz, The Soviet-German War 1941-45: Myths and Realities: A Survey Essay.
• Georg Gunter, Last Laurels: The German Defence of Upper Silesia, Helion & Company, 2002, ISBN 1-874622-65-5.

Джерела

• Верхнесилезская наступательная операция, 15-31 марта 1945 г.
• Исаев А. В. Берлин 45-го. «Верхне-Силезская операция» — М,: Яуза, Эксмо, 2007. — 720 с.
• Верхне-силезская операция 1945 года

Посилання

• Верхнесилезская операция 1945
• Верхне-Силезская операция 1945^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Примітки

1. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооружённых сил. Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 1 лютого 2013.
2. Коллектив авторов. История Второй мировой войны. 1939—1945. Том 10. — М.: Воениздат, 1979
3. Основные операции Советских Вооруженных Сил в ВОВ, начавшиеся в 1945 году
4. KTB/OKW, Bd. IV, S. 1315. Цитата по Коллектив авторов. История Второй мировой войны. 1939—1945. Том десятый. — М.: Воениздат, 1979